Конклав: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок за допомогою AWB |
м виконання запиту, replaced: [[Іван Павло II → [[Іван-Павло II (3) за допомогою AWB |
||
Рядок 24:
Спочатку обраним римським єпископом, як і будь-яким іншим, міг бути навіть новонавернений (як, наприклад, [[Святий Амвросій Медіоланський]], [[архієпископ]] [[Мілан]]ський). Пізніше, під час проблем зв'язаних з обранням антипапи [[Костянтин (антипапа)|Констянтина II]], на Римському Синоді [[769]] р. папа [[Сергій III (папа римський)|Сергій III]] встановив, що за римським духовенством зберігається право обирати римського єпископа, але лише з кардиналів-пресвітерів або кардиналів-дияконів (це перша чітка згадка про [[кардинал]]ів). [[Миколай II (папа римський)|Миколай II]] встановивши, що правом вибору наділені тільки кардинали-єпископи, вирішив, що обиратися папа мав в першу чергу саме з римського кліру (хоча кардинали не були повністю зв'язані цими правилами). В [[1179]] році [[Третій Латеранський собор]] повернув старі правила щодо кандидатів в римські єпископи, дозволивши обиратися будь-якому неодруженому чоловікові-католику. Останнім [[папа римський|папою]], що був обраний не з [[кардинал]]ів, був [[Урбан VI]]. Хоча в новітній час були свідчення про те, що на конклаві [[1958]] року декілька голосів набрав [[Павло VI|Джованні Монтіні, архієпископ Міланський]], що на той ще не був кардиналом.
Хоча папа Римський є в першу чергу римським єпископом він не обов'язково має бути не тільки [[рим]]лянином, але й навіть [[Італійці|італійцем]]. Папа [[Бенедикт XVI]], наприклад, німець, а [[Іван
=== Встановлення більшості ===
Рядок 958:
|3 дні
|Кароль Юзеф Войтила
|[[Іван
|[[16 жовтня]] [[1978]]—[[2 квітня]] [[2005]]
|-
| |||