Вікіпедія

Теокріт: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м суміш розкладок, Replaced: іd → id з допомогою AWB
м суміш розкладок, Replaced: ІV → IV з допомогою AWB
Рядок 2:
 
===Життя===
Теокріт народився на [[Сицилія|Сицилії]] в [[Сіракузи|Сіракузах]] або поблизу від них, ймовірно, в останні роки [[IV ст. до н. е.]] Його батьки, ''Праксагор'' і ''Філіна'', згадані в одній з епіграм, походили з острова [[Кос]]а, де поет жив у молодості. На Косі Теокріт увійшов до гуртка поетів, куди входили [[Філет]] і [[Асклепіад]]; ймовірно, там зав'язалася і його дружба, що тривала все життя, з поетом і лікарем [[Нікій|Нікієм]]. Повернувшись бл. [[280 до н. е.]] на [[Сицилія|Сицилію]], Теокріт марно звернувся по допомогу до тирана [[Сіракузи|Сіракуз]] [[Гієрон II|Гієрона II]]. (Зберігся перший твір, ідилія XVІXVI, ''Харити, або Гієрон'', у якому Теокріт просить правителя Сіракуз про прийняття його до двору.) Більш прихильним виявився цар [[Єгипет|Єгипту]] [[Птолемей II|Птолемей II Філадельф]]: з [[274 до н. е.|274]] по [[270 до н. е.]] Теокріт користувався в [[Олександрія|Олександрії]] його гостинністю. (Очевидно, бл. [[270 до н. е.]], була створена ідилія XVІІXVIІ ''Похвала Птолемею'', хвалебний [[гімн]] на честь владики, усупереч традиції, складений [[гекзаметр]]ом.) Імовірно, на кілька років Теокріт повертався на [[Кос]]; можливо, він відвідував [[Мілет]], батьківщину [[Нікій|Нікія]] та інші острови [[Егейське море|Егейського моря]]. Розквіт його творчості прийшовся на [[275 до н. е.|275]]—[[260 до н. е.]] Поет жив досить довго, оскільки в ХХХ ідилії він згадує своє сиве волосся, а римський поет [[Стацій]] називає його ''Sіculus senex'' ("старий сицилієць"). Відомості про життя витягаються в основному з творів самого Теокріта, оскільки навіть в [[Античний світ|античності]] про його життя було відоме небагато.
 
===Творчість===
Рядок 16:
* І ''Тірсіс'' (''Thyrsіs e ode'') — програмний твір, присвячений смерті [[Дафніс]]а, міфічного сицилійського пастуха, історія якого була темою одного з незбережених творів [[Стесіхор]]а;
* ІІІ ''Пісня пастуха'' (''Komo''s) — монолог закоханого пастуха з пісенними вставками;
* ІVIV ''Пастухи'' (''Nomeis'') — розмова двох пастухів, легка і непозбавлений гумору;
* V ''Пастух кіз'' (''Аіроlіkon kaі poіmenіkon'') — твір, що має найбільше народних рис, про сварку двох пастухів-рабів, що переходить у співочий агон;
* VІVI ''Пастушачі пісні'' (''Bukoliastai'') — змагання в співі двох друзів;
* VІІVIІ ''Свято врожаю'' (''ThalysіaThalysia'') — алегорична буколіка, що надала дослідникам простір для домислів. Тут Теокріт розповідає про свою присвяту в поети. Персонажі твору — поети під маскою пастухів. Дія відбувається на Косі, ландшафт відповідає реальній топографії острова.
* VІІІVIІІ та ІX з тією самою назвою і схожим характером є пізнішими наслідуваннями;
* X ''Женці'' (''Ergatіnaі e therіstaі'') — справжній сільський мім, героями якого є землеробці, яких під час жнив розважають розмови про любов одного з них і спів;
* XІ ''Кіклоп'' — жартівливий рецепт викликання любові, присвячений лікареві [[Нікій|Нікію]], являє собою повість про любов [[кіклопи|кіклопа]] [[Поліфем]]а до [[Галатея|Галатеї]], сюжет, обіграний згодом безліч разів, але не вигаданий Теокрітом, який сам запозичав його з незбереженого дифірамба [[Філоксен|Філоксена з Кіфери]];
* XX ''Молодий погонич'' (''Bukolіskos'') — неавтентичний, це жартівна скарга пастуха, закоханого в міську дівчину, на її нечутливість;
* XXVІІXXVIІ ''Спокушена'' (''Oarіstys'') — неавтентичний діалог пастуха і пастушки, єдиний твір, де промовляє дівчина.
 
====Твори на героїчні теми====
* XVІXVI ''Харити, або Гієрон'' (''Charites e Hieron'') та XVІІXVIІ ''Похвала Птолемею'' (''Enkomion eis Ptolemaіon'') — панегірики на честь правителів. (Приблизна дата створення 275-274 до н. е.)
* XXІІ ''Гімн Диоскурам'' (''Dіoshumі'') та XXVІXXVI ''Вакханки'' (''Lenaі e Bakchaі'') — гімни [[боги|богам]], що значно відрізняються за формою від традиційних гімнів.
* XVIII ''Епіталама Єлени'' (''Helenes epіthalamіos''), написана з приводу якогось реального весілля.
* XXVIII ''Веретено'' (''Alakata'') — вірш на честь Теугенії, дружини друга Теокріта, лікаря [[Нікій|Нікія]].
Рядок 40:
* ІІ ''Чаклунство'' (''Pharmakeutrіaі'') — твір олександрійської епохи, орієнтований у першій частині на [[Софрон]]а, як стверджують схолії, доносить до нас ліричний монолог дівчини, що намагається за допомогою чарівництва приворожити коханого. В другій частині дівчина розповідає богині [[Селена|Селені]] історію свого кохання.
* XV ''Сіракузянки'' (''Syrakosіaі e Adonіazusaі'') — інший жіночий мім, являє собою сценку в дусі [[міміямби|міміямбів]] [[Геронд]]а. Дві олександрійські міщанки, по походженню із Сіракуз, вибираються в місто, щоб подивитися на свято на честь [[Адоніс]]а. Після розмови між двома подругами, у якому вони обговорюють своїх чоловіків, поет виводить нас на вулиці [[Олександрія|Олександрії]] і веде до царського палацу, де в ході свята, заснованого царицею [[арсіноя II|Арсіноєю ІІ]], співачка з [[Аргос]]а виконує гімн на честь [[Адоніс]]а.
* Ідилія XІ ''Любов Кініски'' (''Aischinas kaі ThyonіschosThyonischos'') — це чоловічий мім, у якому один з героїв розповідає іншому про зраду коханої. Друг радить йому вступити до армії [[Птолемей II|Птолемея ІІ]] і славить прихильність єгипетського царя.
 
====Епіграми====
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Теокріт