'''Сірве́нтаСирве́нта''', ''сірве́нтес'' ({{lang-oc|sirventes}}) — один з найважливіших жанрів [[поезія|поезії]] [[трубадур]]ів XII–XIII ст. Формою нагадувала любовну [[кансона|кансону]], але відрізнялася тематично. Головними в сірвенті були суспільно-політичні, релігійні, моральні теми, особисті випади поета проти його ворогів («персональні» сірвенти). Існувало кілька різновидів персональної сірвенти: літературно-[[пародія|пародійні]] (висміювання побратимів-трубадурів), ''похвальба'' — жартівлива пісня, в якій трубадур часто іронічно перераховує свої чесноти, ''[[Плач (поезія трубадурів)|плач]]'' — на славу чеснот особи, яку оплакують: покровителя, трубадура, дами. Моралізаторські сірвенти вперше зустрічаються у [[Маркабрюн]]а. Сірвенти на політичні теми з закликами до війни або, навпаки, до миру та з осудом ворогів були одним з найпоширеніших видів жанру. Знаменитим майстром політичної сірвенти був [[Бертран де Борн]]. Вельми популярна традиція обміну сірвентами (поетичного диспуту з різних питань) з часом створила спеціальний [[діалог]]ічний жанр — ''дебати''. Цей жанр запозичили й французькі [[трувери]].
