Парламентсько-президентська республіка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 8:
На сьогоднішній день парламентсько-президентськими республіками є: [[Алжир]], [[Ангола]], [[Боснія і Герцоговина]], [[Єгипет]], [[Ліван]], [[Румунія]], [[Монголія]], [[Сан-Марино]], [[Чорногорія]] та [[Список країн за формою правління|ін]].
 
== ПравовіПравовові ознаки парламентсько-президентської республіки ==
* Особливістю функціонального аспекту поділу державної влади в парламентсько-президентській республіці є те, що глава держави як арбітр зазвичай забезпечує узгоджене функціонування державних органів, виступає гарантом додержанняржання конституції, незалежності й територіальної цілісності. На допомогу йому в прийнятті найважливіших державних рішень може створюватися консультативний орган, до складу якого можуть входити представники різних гілок державної влади й органів самоврядування, знані державні діячі, що сприяє прийняттю главою держави більш виважених рішень.
* Компетенційна перевага парламенту у формуванні уряду, що зумовлено здебільшого використанням юридичної інвеститури при формуванні вищого органу виконавчої влади.
<small>(Інвеститура уряду (від лат.&nbsp;— одягати, оточувати)&nbsp;— процедура, пов'язана з парлам. способом формування уряду. Передбачена конституціями більшості держав з парлам.-монархіч., парлам.-респ. і змішаною республіканською формами правління. Грунтується на спільних діях парламенту і глави д-ви, хоча характер та послідовність їхніх дій різняться. У багатьох країнах з відповідними формами правління кандидат на посаду глави уряду після його висунення главою д-ви має у встановлений конституцією строк подати парламентові або нижній палаті двопалат. парламенту склад уряду і часто&nbsp;— урядову програму, щоб отримати довіру, тобто санкцію на саме існування уряду. Відповідне рішення парламенту приймається абсолютною більшістю голосів)</small>