Паризька комуна (1871): відмінності між версіями

Коли на початку 1860-х років проти другої імперії почала боротьбу буржуазія, робітники завоювали собі велику свободу. З'явилися робітничі союзи, які захищали економічні інтереси робітників, прагнули до підвищення заробітної плати, до скорочення робочого дня тощо, для чого влаштовували страйки. Одночасно з цим, у Франції організувалося представництво [[Перший Інтернаціонал|Першого інтернаціоналу]] (Міжнародне товариство робітників, МТР), незалежне від лондонськоголондонської ради. Засновниками та керівниками французької секції стали люди, що прийняли програму Прудона: вони прагнули до мирної соціальної революції при посередництві взаємного безоплатного кредиту («мютюалізм»). Поряд з французьким відділенням МТР утворилася радикальна революційна фракція «бланкістів» (по імені свого лідера, Луї Бланки), що проповідувала утопічний комунізм і відрізнялася радикалізмом в методах боротьби.