Європейський банк реконструкції та розвитку: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинути редагування Міккі-Маус до зробленого KLBot2
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[ImageФайл:EBRD members.png|right|thumb|375px|Країни-учасниці Європейського банку реконструкції та розвитку
{{legend|#0000ff|Країни-донори}} {{legend|#ff7f40|Країни-одержувачі [[інвестиції|інвестицій]]}}]]
'''Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР)'''  — міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв'язки. Створений в 1991 році (штаб-квартира  — в [[Лондон|Лондоні]]і).
 
Акціонерами Банку є 64 держави, [[Європейська комісія]] та [[Європейський інвестиційний банк]]. Капітал  — 30  млрд. [[євро]]. Фінансує 29 країн. Країнам ЄЕС належить 55,12% капіталу, [[США]]  — 10%, [[Японія|Японії]]  — 8,52%, країнам операцій  — 11,78% (в тому числі [[Україна|Україні]]  — 0,8%), іншим акціонерам  — 14,58%. Кожна країна-член представлена у Раді керуючих та Раді директорів Банку. Збори акціонерів проводяться щорічно у квітні-травні почергово у [[Лондон|Лондоні]]і (у непарні роки) та в одній із країн-членів банку (у парні роки). Сьомі щорічні збори ([[1998]]  р.) відбулися у [[Київ|Києві]]. В [[Україна|Україні]] ЄБРР має дипломатичний статус і статус привілейованого кредитора.
Усі [[повноваження]] щодо управління ЄБРР покладені на Раду керуючих на чолі з Головою і двома заступниками. Вона складається з міністрів фінансів або керуючих центральними банками країн-учасниць і представників від [[Європейський союз|ЄС]] і [[Європейський інвестиційний банк|ЄІБ]]. Рада керуючих делегує ряд своїх повноважень Раді директорів, яка відповідає за поточну діяльність Банку.
 
До Ради директорів входять Президент, три віце-президенти і 23 директори. Кожен віце-президент координує діяльність тієї чи іншої територіальної групи. [[Україна]], разом із [[Румунія|Румунією]], [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] та [[Хорватія|Хорватією]], входить до складу групи Південної і Східної Європи (BGCEE). Діяльністю територіальних груп керує Банківський департамент.
 
19 квітня 2008 за рішенням Ради керівників ЄБРР був обраний п'ятий за рахунком президент Томас Міров. Він замінить Жана Лємьєра, який був президентом протягом восьми років. У наш час{{коли}} Томас Міров є державним секретарем міністерства фінансів Німеччини. Він обійме цю посаду, коли Банк переорієнтує свою діяльність на схід та південний схід.
Свою діяльність Банк будує за стратегією керованого зростання, на основі жорсткого дотримання здорових банківських принципів.
 
ЄБРР працює лише на комерційних засадах. На відміну від [[МВФ]], надає тільки цільові кредити під конкретні проекти приватним і державним структурам на потреби розвитку економіки. 60% позичкових засобів спрямовуються у приватний і 40%  — у державний сектор. Крім цільових кредитів ЄБРР здійснює прямі інвестиції, а також надає технічну допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів, допомога в організації систем розподілу продовольства). Спеціальних коштів для надання технічної допомоги ЄБРР не має, а залучає інші ресурси, в тому числі із створених у країнах ЄС спеціальних фондів, міжнародних організацій.
 
=== ЄБРР в Україні ===
 
З 2012 року дирекцію ЄБРР в Україні очолює [[Андре Куусвек]]. Один із пріоритетних напрямків - — фінансування проектів модернізації систем теплопостачання, зокрема муніципальних. Першим цільовий кредит отримала міська рада Тернополя (10 мільйонів євро).
 
== Президенти банку ==
* квітень 1991  — липень 1993: [[Жак Атталі]] ({{lang-fr|Jacques Attali}})
* липень 1993  — вересень 1993: в. о. [[Рон Фрімен]] ({{lang-en|Ron Freeman}})
* вересень 1993  — січень 1998: [[Жак де Ларозьєр]] ({{lang-fr|Jacques de Larosière}})
* січень 1998  — вересень 1998: в. о. [[Чарльз Френк]] ({{lang-en|Charles Frank}})
* вересень 1998  — квітень 2000: [[Горст Келер]] ({{lang-de|Horst Köhler}})
* квітень 2000  — липень 2000: в. о. [[Чарльз Фрэнк]] ({{lang-en|Charles Frank}})
* липень 2000  — липень 2008: [[Жан Лемьєр]] ({{lang-fr|Jean Lemierre}})
* липень 2008  — травень 2012: [[Томас Міров]] ({{lang-de|Thomas Mirow}})
* травень 2012  — по сьогодні: [[Сума Чакрабарті]] ([[:en:Suma Chakrabarti]]) ({{lang-en|Suma Chakrabarti}})
 
== Посилання ==