Нікопольський проспект: відмінності між версіями

Розташована в сучасному Іллічівському районі міста. На зламі 19-20 ст. мала назву Межа. Вулиця була запилюжена і неохайна. Практично завжди відігравала роль значної транспортної магістралі, що пов'язувала робітничі поселення із заводами. Пролягає повз кам'яні паркани заводу імені Ілліча, де були житлові бараки для пролетаріату (з екологічних міркувань старовинні бараки знищені лише частково ).

Колишня бічна вулиця району забудовувалась частинами, що відбилося на її хаотичній за характером забудові різних періодів, не узгоджених один з одним. Первісно була короткою вулицею між нинішньою [[Площа Левченка (Маріуполь)|площею Левченка]] та перехрестям із нинішнім [[Проспект Металургів (Маріуполь)|проспектом Металургів]]. Первісно трамвайна лінія доходила до площі Левченка, де закінчувалась поворотним кільцем біля стихійного ринку. Пізніше вулиця перетворена на проспект, трамвай продовжено до вулиці Заозерної, а стихійний ринок перетворено на стаціонарний в Іллічівському районі. Лише за часів СРСР вулиця отримала більш менш охайний вигляд завдяки інтенсивному транспортному використанню і [[ремонт]]ам.

Починається біля залізничного мосту та Іллічівського ринку. Саме тут частково збережена історична забудова зламу 19-20 ст. (Варгановські казарми для поселення робітників заводу). Перетинає площу Левченка без значущого архітектурного оформлення. Частково його роль відіграють торгівельні магазини та меморіальна стіна на честь закатованих фашистами радянських громадян в роки війни [[1941]]-–[[1945]]  рр.

* Кінотеатр імені Т.&nbsp;Г. &nbsp;Шевченка. Цегляний, однозальний. На фасаді [[мозаїка]] у спрощених формах. [[1965]] року його фасад прикрасили мозаїкою з [[портрет]]ом Кобзаря та панно на теми шевченкових творів . Автори рідкісної для Іллічивського району монументальної мозаїки –&nbsp;— маріупольскі художники Яків Райзин, Олександр Кечеджи та Микола Тихонов <ref>http://old-mariupol.com.ua/prospekt-ilicha/</ref>.

* Приміщення Іллічівського відділення швидкої медичної допомоги ( доба [[Сецесія|сецесії]], [[1913]] &nbsp;р.) Цегляне, двоповерхове, з декоративними деталями на фасадах і двосхилим дахом. Історична споруда надто виділяється фасадами серед радянської блокової забудови поряд.

* Колишня фабрика-кухня –&nbsp;— споруда з дещо незвичним виглядом. Фабрика-кухня вибудована в 1930-ті рр. Мета -&nbsp;— запровадити в побут радянського пролетаріату новітні комуністичні звички безкласового суспільства. Фабрика-кухня мала звільнити хоча би частку работниць-пролетарок від жорсткої необхідності приготування їжі для родин в умовах постійного харчового [[дефіцит]]у, характерного для [[СРСР]]. Фабрика була ліквідована в повоєнний період. Порожню споруду фабрики-кухні пристосували під пересічний [[кінотеатр]], котрий проіснував до середини 1960-х рр. За часів незалежності України споруду пристосували під адміністративний заклад<ref>http://old-mariupol.com.ua/prospekt-ilicha/</ref>.

* Колишня загальноосвітня школа № &nbsp;41, нині Технологічний ліцей. Вибудована школа в кінці 1930-х рр. в [[палац]]овому стилі -&nbsp;— звідси різновисотні об'єми, [[руст]] і [[пілястр]]и на фасадах, замкові камені на вікнах першого поверха, сильний винос [[карниз]]а тощо<ref>http://old-mariupol.com.ua/prospekt-ilicha/</ref>.

Унікальне розпланування для шкіл Іллічівського району має [[сад]]ок перед колишньою загальноосвітньою школою № &nbsp;41 ( нині Технологічний ліцей ). Виконаний в кращих традиціях [[Сад бароко|садів бароко]] французького типу, він відокремлює споруду ліцея від гамірного проспекту з інтенсивним [[транспорт]]ним рухом. В регулярному розплануванні садка перед головним [[фасад]]ом ліцея використані кращі традиції регулярних садів -&nbsp;— вісьова побудова, заокруглена вхідна галявина і стежка, що веде до сходинок головного входу, вистріжені кущі бічних [[Партер (сад)|партерів]] тощо. Колись в центрах кожного з партерів встановили скульптури піонерів із нетривких матеріалів. [[Контраст]] між білими скульптурами і зеленими деревами ще більше посилював схожість унікального зеленого куточка Іллічівського района з невеликими французькими садами. Подібного регулярного розпланування позбавлений навіть [[парк імені Петровського]], розташований в кінці проспекту Ілліча чи будь яка школа міста Маріуполь.

* [[Палац]]овий характер має і розташована навпроти колишньої школи № &nbsp;41 споруда з червоної цегли.

Але це [[палац для грошей]] -&nbsp;— тут розташоване Іллічівське відділення «Промінвестбанка». Ще на етапі проектування перед архітекторами поставили завдання -&nbsp;— майбутня споруда «Промінвестбанка» має стати значущим архітектурним об'єктом на проспекті Ілліча, де є хаотична і неузгоджена забудова. Від транспортної магістралі Іллічівське відділення «Промінвестбанка» відокремлене палісадником та декоративними гратами, нерозумно знищеними в Маріуполі в інших місцях<ref>http://old-mariupol.com.ua/prospekt-ilicha/</ref>.

* Палац культури «Іскра» (проспект Ілліча, 145 -&nbsp;— Б).

На його місці була споруда, поруйнована в роки війни 1941-1945 1941–1945&nbsp;рр. Лякаючий залишок споруди був розібраний в 1960-і рр. і забудований сучасним палацом культури «Іскра». При будівництві використана народна традиція [[Толока|толоки]]. Проект майбутнього палацу культури і його фінансування -&nbsp;— ще одне велике звершення гендиректора тодішнього «Тяжмаша» [[Карпов Володимир Федорович|Карпова Володимира Федоровича]]. Фасад палацу культури прикрашено рельєфами на теми праці авторства [[Київ|київських]] скульпторів, серед яких -&nbsp;— Ернест Котков, Валерій Ламах та Іван Литовченко<ref>http://old-mariupol.com.ua/prospekt-ilicha/</ref>.

* Фонтан на площі Машинобудівельників біля ПК «Іскра» -&nbsp;— один з небагатьох діючих фонтанів Іллічівського району.

* Вулиця Левченко ( до прохідних воріт № &nbsp;1 з-ду ім. Ілліча )

* Провулок Прокатний (навпроти кінотетра Ім. Т. &nbsp;Г. &nbsp;Шевченка)