Александров Павло Олександрович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
уточнення |
||
Рядок 64:
* У середині квітня 1917 р. відкрив провадження кримінальної справи проти [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]] та [[Більшовики|більшовиків]]. А 17 жовтня 1917 р. Александров П. О. допитав останнього свідка — Алексєєва. Справа стосовно більшовиків так і не була завершена, оскільки ''під слідством'' майбутній ''підсудний'' [[Ленін Володимир Ілліч|Ленін]] влаштував [[Жовтневий переворот 1917|державний переворот під назвою «революція»]] саме в жовтні 1917 р., коли було призначено офіційне засідання суду в його справі. Александров офіційно і законно довів провину громадянина Російської імперії Ульянова В. І. (він же «Ленін») та його подільників з «[[Пломбований вагон|пломбованого вагону]]». Ця кримінальна справа була настільки важливою, що конфіскація його 21-го тому була ''першим'' наказом нового уряду [[СРСР]], а ''другий'' по черзі — [[штурм]] [[Зимовий палац|Зимового палацу]], резиденції [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового уряду Російської імперії]].
* Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого державного перевороту 1917 р.]] в [[СРСР]] високі професійні якості юриста Александрова П. О. були оцінені — став керівником контрольно-ревізійного відділу з палива в [[Петроград]]і, потім завідував загальною канцелярією Головного управління примусових і громадських робіт в [[Москва|Москві]], був діловодом, завідувачем господарством і скарбника у військовій частині в [[Уфа|Уфі]], юрисконсультом торгово-промислової контори і контори «Глав.сахар», та ін..
* 21 жовтня 1918 р. Александров П. О. був [[Арешт|заарештований]] органами [[ВЧК]] за його [[Сумління|сумлінне]] виконання службових обов'язків на [[Державна служба|державній службі]] в [[Російська імперія|Російській імперії]] (арештовували на станції [[Веймарн]] «Балтійської [[Залізничний транспорт|залізниці]]»). Разом із [[Зять|зятем]] його ув'язнили в [[Концентраційний табір|концтабір]] з формулюванням - «до закінчення [[Громадянська війна у Росії|громадянської війни]]» (на два роки<ref>[http://www.proza.ru/2013/07/20/1075 «Александров», Михаил Любчик, 2013 р. - сайт «Проза.ру»]</ref>); його [[Донька|доньку]] випустили на свободу. А 26 липня 1919 р. за клопотанням [[Дем'ян Бєдний|Дем'яна Бєдного]] на ім'я [[Дзержинський Фелікс Едмундович|Ф. Е. Дзержинського]] зятя (Анатолія Олексійовича Жданова) звільнили.
* У 1925 р. давав знову пояснення [[Радянський Союз|радянським]] правоохоронним органам ([[ОГПУ]]). На той період він працював завідувачем відділу [[злочин]]ів на «Жовтневій [[Залізничний транспорт|залізниці]]» у м. [[Москва|Москві]].
* 5 квітня 1928 р. [[Арешт|заарештований]] і поміщений у [[В'язниця|в'язницю]]. Засуджений до 5 років [[Табори ГУЛАГу|ВТТ]] і відправлений до [[Концентраційний табір|концтабору]].
| |||