Александров Павло Олександрович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення |
уточнення |
||
Рядок 61:
* з 1916 р. залишається слідчим з особливо важливих справ у Петроградському суді. Розслідував справу про замах на життя прем'єр-міністра [[Вітте Сергій Юлійович|С. Ю. Вітте]] (довів у 1907 р. причетність до цього злочинців на державній службі у «[[Відділення по охороні громадської безпеки і порядку Російської імперії|царській охранці]]»), про отруєння доктором Панченко Бутурліна, про вбивство артистки Тімме, справи Орлова-Давидова та артистки Пуаре, діло аферистки Ольги Штейн, педагога-розпусника Дю-Лу, справа про загибель сина адмірала Кроша, справа про пожежу в Петербурзькому народному домі з вини Принца Ольденбурського та інші. Він заслужив репутацію неупередженого і відданого істині криміналіста, мав політичну незаангажованість, що забезпечило суспільну довіру результатам його слідства.
* На початку 1917 р. Александров П. О. був [[Учитель|викладачем]] «техніки виробництва [[Слідство|розслідування]] у [[Шпигунство|шпигунських]] справах» на курсах з [[Контррозвідка|контррозвідки]] при Головному управлінні [[Генеральний штаб|Генерального штабу]] [[Російська імперія|Російської імперії]]. У [[Досудове розслідування|досудовому слідстві]] про [[Державна зрада|державну зраду]] громадянина Російської імперії [[Ленін Володимир Ілліч|В. І. Леніна]] та [[Більшовики|більшовиків]] Александров П. О. у 11-у томі справи долучив свідчення начальника центрального відділу контррозвідки при Головному управлінні Генерального штабу пана Медведєва, а 13-й том — повністю складений з агентурного матеріалу<ref name="Полковник">[http://www.great-country.ru/rubrika_myths/lenin/00005.html Полковник юстиции АНИСИМОВ Н. Л., Военно-исторический журнал, 1990 г., № 11, «Обвиняется В. Ульянов-Ленин»] {{ref-ru}}</ref>.
* Після [[Лютнева революція|Лютневої революції 1917 р.]] міністром юстиції Скарятіним Александров відряджений у Надзвичайну слідчу комісію. Де він розслідував діяльність «[[Союз російського народу|Союзу російського народу]]», справу Манасевича-Мануйлова, Белецього, Протопопова та інших. У липні 1917 р. направлений в слідчу комісію з розслідування «[[Липневі дні 1917|липневих подій]]» 3-5 числа липня місяця (будівля контррозвідки на Воскресенській набережній була двічі за день атакована — головною метою більшовиків було захоплення архіву контррозвідки при Головному управлінні Генерального штабу Російської імперії, де містилися документи викриваючі антидержавну діяльність більшовиків). Саме контррозвідка надала [[суд]]овому [[Слідчий|слідчому]] [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзького]] окружного суду Александрову П. О. декілька [[Шафа|шаф]] листування та [[Телеграма|телеграм]], що компрометували громадян Російської імперії [[Більшовики|більшовиків]] та [[Ленін Володимир Ілліч|В. І. Леніна]]<ref>[[Росія-1]] [http://www.vesti.ru/videos?vid=571536 «Кто заплатил Ленину? Тайна века». Документальный фильм (25.01.2014)] {{ref-ru}}</ref>. Саме Александрову Павлу Олександровичу було доручено пред'явити офіційне державне обвинувачення [[Ленін Володимир Ілліч|В. І. Леніну]] на підставі «злочинного діяння передбаченого 51, 100 і 1 п. 108 ст. Кримінального Укладення Російської імперії».
* У середині квітня 1917 р. відкрив провадження кримінальної справи проти [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]] та [[Більшовики|більшовиків]]. А 17 жовтня 1917 р. Александров П. О. допитав останнього свідка — Алексєєва. Справа стосовно більшовиків так і не була завершена, оскільки ''під слідством'' майбутній ''підсудний'' [[Ленін Володимир Ілліч|Ленін]] влаштував [[Жовтневий переворот 1917|державний переворот під назвою «революція»]] саме в жовтні 1917 р., коли було призначено офіційне засідання суду в його справі. Александров офіційно і законно довів провину громадянина Російської імперії Ульянова В. І. (він же «Ленін») та його подільників з «[[Пломбований вагон|пломбованого вагону]]». Ця кримінальна справа була настільки важливою, що конфіскація його 21-го тому була ''першим'' наказом нового уряду [[СРСР]], а ''другий'' по черзі — [[штурм]] [[Зимовий палац|Зимового палацу]], резиденції [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового уряду Російської імперії]].
* Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого державного перевороту 1917 р.]] в [[СРСР]] високі професійні якості юриста Александрова П. О. були оцінені — став керівником контрольно-ревізійного відділу з палива в [[Петроград]]і, потім завідував загальною канцелярією Головного управління примусових і громадських робіт в [[Москва|Москві]], був діловодом, завідувачем господарством і скарбника у військовій частині в [[Уфа|Уфі]], юрисконсультом торгово-промислової контори і контори «Глав.сахар», та ін..
| |||