Вальтер фон Браухіч: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Вилучив файл YUG_Order_of_the_Crown_BAR.png, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Fastily. Причина: [[commons:Commons:Deletion requests/Files in Categ...
мНемає опису редагування
Рядок 12:
| прізвисько =
| приналежність = {{fВермахт}}
| країна = {{GERold}} <br /> {{GERwei}} <br /> {{GERnazi}}
| вид збройних сил = {{fHeer}}
| рід військ = [[артилерія]]
| роки служби = [[1900]][[1945]]
| звання = {{Ранг|країна=3 Рейх|звання=Генерал-фельдмаршал}}
| підрозділ =
| командування = Головнокомандувач [[Сухопутні війська Німеччини|Сухопутними військами Вермахту]]
| битви = '''[[Перша світова війна]]'''<br />'''[[Друга світова війна]]'''
| нагороди =
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Лицарський хрест Залізного хреста}}{{!!}}{{Залізний хрест 1-го класу}}{{!!}}{{Залізний хрест 2-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден дому Гогенцоллернів}} {{!!}} {{Почесний хрест ветерана війни}} {{!!}} {{Золотий знак НСДАП}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Фрідріха (Вюртемберг)}} {{!!}} [[Файл:POL Brązowa Odznaka Za Zasługi w Ochronie Granic PRL BAR.png|55px|Великий Хрест Ордену Заслуг (Угорщина)]] {{!!}} {{Медаль «У пам’ять 13 березня 1938 року»}}
{{!}}-
{{!}} [[Файл:Cavaliere di gran Croce Regno SSML BAR.svg|55px| Великий хрест ордена святих Маврикія і Лазаря]] {{!!}} [[Файл:FIN Order of the White Rose Grand Cross BAR.png|55px|Великий хрест ордена Білої троянди (Фінляндія)]] {{!!}}
{{!}}-
{{!}} {{Медаль «В пам'ять 1 жовтня 1938»}} {{!!}} {{Медаль «В пам’ять 22 березня 1939 року»}} {{!!}} [[Файл:Пластина на орден „Св. Александръ“.jpg|55px|Великий хрест ордена Святого Олександра з мечами (Болгарія)]]
{{!}}-
{{!}} {{Орден Михайла Хороброго}} {{!!}} [[Файл:JPN Kyokujitsu-sho 1Class BAR.svg|55px|Орден Вранішнього Сонця 1-ого ступеня (Японія)]] {{!!}} [[Файл:VR Suurristi.png|95px|Великий хрест ордена Хреста Свободи (Фінляндія)]]
{{!}}}
| відносини =
Рядок 38:
}}
 
'''Вальтер фон Браухіч''' ({{lang-de|Walther von Brauchitsch}}; {{н}} [[4 жовтня]] [[1881]], [[Берлін]]&nbsp;— {{†}} [[18 жовтня]] [[1948]], [[Гамбург]])&nbsp;— [[генерал-фельдмаршал]] німецької армії часів Третього Рейху, [[головнокомандувач]] [[Сухопутні війська Німеччини|Сухопутними військами вермахту]] ([[1938]][[1941]]).
 
== Біографія ==
 
=== Ранні роки ===
Вальтер фон Браухіч народився [[4 жовтня]] [[1881]] в [[Берлін]]і й був п'ятим сином в родині прусського [[генерал кавалерії|генерала кавалерії]] ''Бернарда фон Браухіча'' ([[1833]][[1910]]) та ''Шарлотти фон Гордон'' ([[1844]][[1906]]). З дитинства призначався до військової служби, яка в сім'ї Браухічів вважалася родовою традицією. Виховання отримав при імператорському дворі, був пажем імператриці Августи-Вікторії.
 
У березні 1900 закінчив [[військове училище]] й, отримавши первинне офіцерське звання лейтенант, був направлений для подальшого проходження служби в 3-й гвардійський [[піхотний полк]]. Через рік перевівся в гвардійську артилерію (3-й гвардійський [[артилерійський полк]]). З [[10 лютого]] [[1903]] по [[31 травня]] [[1903]] Вальтер фон Браухіч навчався на курсах [[польова артилерія|польової артилерії]]. З [[5 лютого]] [[1906]] до [[28 лютого]] [[1909]] був ад'ютантом другого батальйону 3-го гвардійського полку польової артилерії. У 1909 році йому надається чин [[обер-лейтенант]]а. З [[1909]] отримав тимчасове призначення до Генерального штабу й одночасно навчався у [[військова академія|військовій академії]]. У 1912 році закінчив військову академію і з [[13 квітня]] [[1909]] до [[31 березня]] [[1912]] був ад'ютантом полковим ад'ютантом 3-го полку польової артилерії. Підвищений до [[гауптман]]а наприкінці 1913 року.
[[Файл:Wappen-Brauchitsch.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Родовий [[герб]] сім'ї Браухічів]]
[[29 грудня]] [[1910]] Вальтер фон Браухіч вперше одружився з ''Елізабет фон Карштедт'' ([[1881]][[1952]]), заможною спадкоємницею 300 000 акрів (1 200 км²) земель у [[Померанія|Померанії]]. У цьому шлюбі вони мали 3-х дітей.
 
=== Перша світова війна та післявоєнний час ===
Учасник [[Перша світова війна|Першої світової війни]], перебував на штабних посадах на [[Західний фронт, Західна Європа (1914-1918)|Західному фронті]]. [[2 серпня]] 1914 був зарахований у штат 16-го [[армійський корпус|армійського корпусу]] (1914—19151914–1915), згодом послідовно обіймав посади офіцера Генерального штабу при 34-ої піхотної дивізії (1915—19181915–1918), 1-ої гвардійської резервної дивізії і гвардійського резервного корпусу (1918). Війну закінчив у чині [[майор]]а.
 
Після демобілізації [[Імперська армія Німеччини|кайзерівської армії]] зарахований до [[рейхсвер]]у і призначений у штаб [[2-й військовий округ (Третій Рейх)|2-го військового округу]] (1919). У 1921—19221921–1922 роках &nbsp;— командир артилерійської батареї (обов'язкове річне стажування для офіцерів Генерального штабу), у подальшому 3 роки працював у Військовому міністерстві, [[оберст-лейтенант]] (1925).
 
У 1925—19271925–1927 роках командир [[артилерійський дивізіон|артилерійського дивізіону]] (обов'язкове 2-річне стажування). У 1927—19301927–1930 роках начальник штабу 6-ої піхотної дивізії та водночас [[6-й військовий округ (Третій Рейх)|6-го військового округу]] ([[Мюнстер]]) у [[Вестфалія|Вестфалії]], [[оберст]] (1928). У 1930 році переведений в [[Генеральний штаб]], підвищений в [[генерал-майор]]и і призначений начальником управління бойової підготовки. У 1932—19331932–1933 роках [[генерал-інспектор]] артилерії.
 
У лютому 1933 отримав чин [[генерал-лейтенант]]а і призначення на посаду командира [[1-а піхотна дивізія (Третій Рейх)|1-ої піхотної дивізії]] та командувача [[1-й військовий округ (Третій Рейх)|1-м військовим округом]] ([[Кенігсберг]]) в Східній Пруссії. У 1935 році [[1-а піхотна дивізія (Третій Рейх)|1-а піхотна дивізія]], командиром якої одночасно був Браухіч, була розгорнута в [[1-й армійський корпус (Третій Рейх)|1-й армійський корпус]], відповідно командиром якого став Браухіч.
Рядок 84 ⟶ 85:
Усупереч своїм поглядам і переконанням він із завзяттям старого служаки сумлінно виконував все, що від нього вимагав [[Гітлер]]: готував німецьку армію до майбутньої війни, розробляв оперативні і [[Військова стратегія|стратегічні плани]], керував переозброєнням армії, приділяючи особливу увагу прийняттю на озброєння нових [[артилерійська система|артилерійських систем]] та інших зразків зброї. Так, саме Браухіч був ініціатором прийняття на озброєння [[88-мм зенітна гармата FlaK 18/36/37/41|88-міліметрової гармати]] в двох модифікаціях&nbsp;— [[Протитанкова гармата|протитанкової]] і [[Зенітна гармата|зенітної]],&nbsp;— що згодом стала вважатися однією з найкращих гармат Другої світової війни.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-M1112-500, Waffenstillstand von Compiègne, Hitler, Göring.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Генерал-фельдмаршал]] фон Браухіч (крайній праворуч) з [[Герінг]]ом, [[Рудольф Гесс|Гессом]], [[Гітлер]]ом та [[Йоахим фон Ріббентроп|Ріббентропом]] перед підписанням [[Комп'єнське перемир'я (1940)|Компєнського перемир'я]]. [[22 червня]] [[1940]] ]]
 
=== Друга світова війна ===
Очолювана Браухічем німецька армія восени 1939 років [[Польська кампанія (1939)|розгромила Польщу]]. Винагородою за цю перемогу Браухічу був [[Лицарський хрест Залізного хреста|Лицарський хрест]]. Після окупації Польщі він віддав армії наказ не втручатися в діяльність військ [[СС]] і поліції на окупованій території. Виступив проти війни на Заході, посилаючись на неготовність німецької армії до широкомасштабної війни, чим викликав різке невдоволення Гітлера. Розроблений під керівництвом Браухіча план війни проти Франції ([[план «Гельб»]]), злегка підновляє варіант «[[план Шліффена|плану Шліффена]]», що був знехтуваний Гітлером, який віддав перевагу «плану Манштейна» ([[генерал-лейтенант]] [[Еріх фон Манштейн|Е. фон Манштейн]] був [[начальник штабу|начальником штабу]] [[Група армій «A»|групи армій «А»]], а його план був розроблений в ініціативному порядку як альтернатива офіційному).
 
Під час [[Французька кампанія (1940)|кампанії у Франції]] (1940) Браухіч, хоча і номінально, продовжував очолювати головне командування сухопутних військ німецької армії, але практично його вплив на положення справ був вельми обмеженим&nbsp;— всім заправляв Гітлер через свій [[штаб]] [[ОКВ]]. Проте після розгрому Франції Браухіч в числі 12 вищих воєначальників [[Третій Рейх|Третього рейху]] був удостоєний звання [[генерал-фельдмаршал]]а ([[19 липня]] [[1940]] року). Це вище в німецькій армії [[військове звання]] Гітлер, не зважаючи на своє прохолодне відношення до Браухіча, був вимушений присвоїти йому, тому що серед тих, що отримав [[Жезл (символ)|жезл]] фельдмаршала, було 7 підлеглих Браухіча &nbsp;— фюрер мусив дотримуватися субординації.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 146-1971-070-61, Hitler mit Generälen bei Lagebesprechung.jpg|міні|праворуч|200пкс|Гітлер з Верховним командуванням Вермахту за обговоренням ситуації на фронті. Зліва направо: [[Вільгельм Кейтель|В.Кейтель]], [[Франц Гальдер|Ф.Гальдер]], Гітлер, В. фон Браухіч. [[1940]]]]
Під керівництвом Браухіча з літа 1940 року починає розроблятися попередній план ведення війни проти Радянського Союзу. Тут Браухіч уже цілком підтримував Гітлера, хоча і застерігав його від недооцінки [[Бойовий потенціал|бойової потужності]] Червоної Армії. Він санкціював, не зважаючи на свої релігійні переконання, т.з. «[[наказ про комісарів]]», відповідно до якого німецьким військам наказувалося [[розстріл]]ювати на місці узятих в полон політпрацівників Червоної Армії. Формально очолював німецьку армію на початок [[Радянсько-німецька війна|війни проти СРСР]]. Проте його керівництво, як і рік тому у Франції, значною мірою було номінальним, оскільки Гітлер безцеремонно нехтував головнокомандувача сухопутних військ [[Deutsches Heer]], нерідко віддавав прямі накази командувачам [[група армій|групами армій]] через голову Браухіча. Плазуючи перед фюрером й остаточно втративши відчуття власної [[Гідність|гідності]], Браухіч навіть й не намагався відстоювати свої права, приймав відверте нахабство Гітлера як належне.
Рядок 106 ⟶ 108:
У середині [[1930-ті|1930-х років]] Браухіч хотів розлучитися з дружиною (у прусській військовій касті це безпрецедентний випадок), з якою давно вже жив окремо, та одружитися на дочці [[Сілезія|Сілезького]] високопосадовця ''Шарлотці Руеффер''. Перша жінка, з якою він прожив 28 років, як відступне зажадала від чоловіка величезну грошову суму, якої Браухіч не мав. Одночасно надбанням спецслужб стало [[Подружня зрада|перелюбство]] генерала з однією розлученою особою. Розголос такого компромату і скандальний шлюборозлучний процес поставили б хрест на військовій кар'єрі Браухіча, який це прекрасно розумів, а тому готувався до найгіршого розвитку подій. Прусська військова каста з її віковими традиціями й жорсткими [[Моральні цінності|морально-етичними установками]] не припускала таких аморальних відхилень. Її суспільний вирок був би сповна однозначним.
 
На виручку Браухічу прийшли [[Гітлер]] і [[Герінг]], зацікавлені привернути на свій бік військових професіоналів. Вони прислухалися до порад [[Вільгельм Кейтель|В. Кейтеля]] і [[Герд фон Рундштедт|Г. фон Рундштедта]], які рекомендували призначити Браухіча на посаду головнокомандувача сухопутними військами [[вермахт]]у &nbsp;— цю посаду зі скандалом звільнив [[Вернер фон Фріч|генерал Фріч]]. Розглядалося кілька кандидатів, однак кандидатура Браухіча, підтримана багатьма впливовими [[воєначальник]]ами, була визнана Гітлером найбільш відповідною. Одночасно він наказав задовольнити коштом держави фінансові претензії дружини Браухіча й улагодити всі справи з його розлученням. Таким чином Гітлер купив Браухіча і, притому, дешево. Платню за свої послуги [[фюрер]] зажадав негайно &nbsp;— за його прямою вказівкою Браухіч провів «чистку» німецького [[генералітет]]у, в результаті якого з армії були звільнені 16 авторитетних генералів, ще 44 позбавлені посад.
 
Нова ж [[Дружина (жінка)|дружина]] Браухіча, що виявилася затятою [[Нацизм|нацисткою]], стала справляти на нього сильний вплив. Безпринципність Браухіча викликала презирство навіть у самого Гітлера, що завжди не дуже шанував аристократів. Коли незабаром за аналогічну провину ([[Подружня зрада|перелюбство]]) головком Браухіч видав наказ про звільнення зі служби одного з офіцерів, то [[Гітлер]] у грубій формі зажадав від нього скасувати цей наказ, не забувши при цьому звинуватити Браухіча в [[Лицемірство|лицемірстві]] й нагадати йому, що він нічим не кращий за цього офіцера.
 
== Роль Вальтера фон Браухіча в історії ==
Як воєначальник Браухіч був, безумовно, досвідченим в [[військова стратегія|оперативно-стратегічному відношенні]] військовим діячем і зробив чималий внесок у реалізацію агресивних планів німецького керівництва напередодні та в ході [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. З його ім'ям нерозривно пов'язані перемоги вермахту на полях битв Західної Європи і на початку [[Радянсько-німецька війна|війни проти Радянського Союзу]] в 1939—19411939–1941 роках.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-2001-0706-501, Warschau, Walther v. Brauchitsch, Adolf Hitler.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Генерал фон Браухіч з Гітлером. [[Варшава]]. [[5 жовтня]] 1939]]
Як [[воєначальник]] Браухіч мав необхідні для його рангу військові дарування. Свідоцтвом тому є [[Польська кампанія (1939)]], здійснена ним блискуче. Всього за 4 тижні мільйонна [[Військо Польське|польська армія]] була вщент розгромлена німецькими військами, які очолював Браухіч. При цьому [[поляки]] втратили 200 тис. чоловік вбитими і пораненими і 420 тис. чоловік полоненими. Втрати ж німців у Польщі склали близько 45 тис. чоловік. Це була єдина [[військова кампанія]], де нацистське керівництво, і перш за все Гітлер, дозволило Браухічу самостійно керувати [[Військова операція|бойовими операціями]]. Надалі його оперативна самостійність була різко обмежена постійним втручанням Гітлера в хід військових операцій. Браухіч був вимушений лише беззаперечно виконувати накази й вказівки цього колишнього [[єфрейтор]]а часів Першої світової війни. Причому самовпевненість і амбітність «полководця» Гітлера нестримно зростали у міру успіхів, що здобувалися [[вермахт]]ом. У цих умовах Браухічу інколи доводилося виступати проти занадто дилетантських, а часом й абсурдних у [[Військова справа|військовому відношенні]] рішень Гітлера, у ряді випадків вимагати їх коректування або скасування, що неминуче накладало свій відбиток на його взаємини з фюрером, які дедалі погіршувалися.
Рядок 177 ⟶ 179:
|тираж =
}} {{ref-ru}}
* Jürgen Löffler: ''«Walther von Brauchitsch (1881—19481881–1948). Eine politische Biographie»''&nbsp;— Frankfurt a. M 2001&nbsp;— ISBN 3-631-37746-0
* Gerbet, Klaus and Johnston, David. ''Generalfeldmarschall Fedor von Bock: The War Diary 1939—19451939–1945''. Schiffer Publishing. January 1, 2000
* Antony Beevor (1998). ''Stalingrad, The Fateful Siege: 1942—19431942–1943''. New York: Penguin Books.
* Horner, D. M., Jukes, Geoffrey. ''The Second World War&nbsp;— The Eastern Front 1941—19451941–1945''. Osprey Publishing (July 25, 2002)
 
== Посилання ==
Рядок 188 ⟶ 190:
* {{cite web|url=http://s-s.name/brauhich.html|title=Браухич Вальтер фон|publisher=на s-s.name|language=російською|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfEXFkZB|archivedate=2013-06-26}}
* {{cite web|url=http://www.geocities.com/~orion47/WEHRMACHT/HEER/Generalfeldmarschall/BRAUCHITSCH_WALTHER.html|title=Generalfeldmarschall Walther von Brauchitsch|publisher=на geocities.com|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HfEYmqqM|archivedate=2013-06-26}} {{ref-en}}
* [http://anubis-news.com/publ/98-1-0-11955 Тайны III Рейха -&nbsp;— Генералы -&nbsp;— Вальтер фон Браухич]
* [http://www.peoples.ru/military/fascism/cc/walther_von_brauchitsch/index1.html Вальтер фон Браухич]
* [http://www.peoples.ru/military/fascism/cc/walther_von_brauchitsch/ Вальтер фон Браухич] {{ref-ru}}
Рядок 201 ⟶ 203:
 
[[Категорія:Учасники Першої світової війни]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни. Німеччина]]
[[Категорія:Уродженці Берліна]]
[[Категорія:Померли в Гамбурзі]]