Вендичани: відмінності між версіями

Жителі селища користуються послугами дільничної лікарні, яка обслуговує і навколишні села: Кричанівку, Сугаки, Сліди, Тропову, Борщівці. Працюють лабораторія, терапевтичний, стоматологічний, гінекологічний, хірургічний, рентген кабінети, устатковані відповідною апаратурою.

Жителі у вільний від роботи час можуть культурно відпочити, подивитись нові кінокартини у 4 клубах, чи дізнатись про новинки літератури у 4 бібліотеках. Є де дітись і рибалкам, є де і покупатись. У селі аж 5 ставків. У 1985 році село Вендичани отримало статус селища міського типу. Вендичани зараз швидше нагадують місто, ніж село, де поряд з фермами височать заводські труби, поряд з приватними будинками стоять 2-х, 3-х, 4-х, 5-ти поверхові будинки. Населення Вендичан з радістю сприйняло проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Нарешті здійснилася мрія багатьох людей жити у своїй рідній, Незалежній державі, навчатися рідною мовою. Старші люди з полегшенням зітхнули — нарешті можна забути про страх, який жив у їхній душі, страх бути репресованим, страх бути звинуваченим у інакомисленні та покараними за націоналізм. Нарешті прийшов кінець комуністичному терору, який простягнувся на довгі 74 роки. На сьогодні господарство селища, як і всієї країни, знаходиться не в найкращому стані, підприємства селища приватизовані і майже не працюють, багато людей працюють за кордоном. До складу селища входять землі заводів, сільгосп- та промпідприємств, державний ліс «Вендичанська Дубина», залізниця.

 

== Транспорт ==