Іванов Павло Андрійович: відмінності між версіями

=== Життєпис та науковий доробок ===

Народився 7.11.1860 у містечку Захарівці Тираспольського пов-т Херсонської губ. Біографія П. Іванова чітко вкладається у три основні етапи: київський (перша половина 1880-х), миколаївський (1887-1893) та одеський (з 1893 і до кінця життя). Наукові, суспільно-політичні погляди та світогляд сформувалися на історико-філологічному ф-ті Київського ун-ту Св. Володимира у рамках школи істориків В. Антоновича. Під керівництвом В. Антоновича написав магістерську дисертацію присвячену історії Волині. Був членом історичного товариства Нестора-літописця у Києві. По від’їзді з Києва підтримував зв’язки з В. Антоновичем, М. Василенком, О. Левицьким, І. Лучицьким, М. Грушевським. У Миколаєві та Одесі він викладав у гімназіях (зокрема, в одеській Маріїнській). В ІНУ він епізодично викладав краєзнавчі та українознавчі спецкурси потягом 1893-1906. Був дійсним членом Київського історичного товариства Нестора-літописця, ОТІС, ІФТ при НУ, Таврійської ученої архівної комісії, співробітничав з Науковим товариством ім. Т. Шевченка у Львові, публікувався у «Киевской старине» та «Записках НТШ». Відзначався прихильним ставленням до української культури. У недосяжних для російської цензури «Записках НТШ», під псевдонімом „І. Андрієнко”, він відмітив перевагу українців серед населення Новоросії наприкінці ХVIII ст., заперечив думку В. Надлєра про цивілізаційну роль Росії на Півдні, наголосивши на ролі запорозьких козаків. Піддав сумніву позитивну роль іноземних колоністів на Півдні України і зауважив, що „Новоросія – певна річ – геть би більш надбала собі культури, коли б переселенцям українським уряд надав хоч частину тих привілеїв і різноманітної допомоги, якими він наділяв тоді переселенців чужоземних”. В одеському історико-філологічному товаристві ініціював перше в Одесі наукове обговорення історичної схеми М. Грушевського (1905).