Орухо: відмінності між версіями

Отриманий в результаті перегонки напій безбарвний і, при промисловому виробництві, абсолютно прозорий (при кустарному виробництві буває злегка мутним). Однак деякі сорти орухо витримуються протягом декількох років (не менше двох) в [[дуб]]ових [[бочка]]х, набуваючи золотистий або янтарний колір. Крім того, широко поширена практика настоювання орухо на ароматних травах, [[мед]]і, [[Прянощі|прянощах]] або [[Кава|кавових]] зернах&nbsp;— в цих випадках напій набуває найрізноманітніші відтінки зеленого, жовтого або коричневого кольорів<ref name="Orujo"/><ref name="Все"/><ref name="Алкоенц"/>.

 

 

У [[2000-ні]] роки до числа найбільш поширених на іспанському і європейському ринках марок орухо належали «Агуардентейро» ({{lang-es|Aguardenteiro}}), «Ель Афіладор» ({{lang-es|El Afilador}}), «Наваррес» ({{lang-es|Navarres}}) та «Руав'єха» ({{lang-es|Ruavieja}})<ref name="Все"/>.