Баранівський порцеляновий завод: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додана Категорія:Українська кераміка з допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Refimprove|дата=липень 2008}}
{{Підприємство
| назва компанії = Баранівський фарфоровий завод
| лого компанії =
| вид компанії = Публічна
| засноване = кінець [[XVIII]] ст.
| закриття = 2013
| галузь = [[порцеляна|порцелянове виробництво]]
| розташоване = [[Баранівка]], {{Жт}}<br/>12700 , вул. Леніна, 55
Рядок 12 ⟶ 14:
| чистий прибуток =
| чисельність працюючих =
| вебсайт =
}}
'''Баранівський фарфоровий завод''' — найстаріший в Україні представник порцелянові мануфактури. Свою першу продукцію підприємство виготовило ще у березні 1802 року. Упродовж понад двовікової історії завод став символом [[Баранівський район|Баранівського регіону]], а на гербі міста [[Баранівка|Баранівки]] з'явилося стилізоване зображення вази, що вказувало на розвиток у місті порцелянового виробництва.<ref name="zvyagel">[http://www.zvyagel.com.ua/?p=8397 Баранівський фарфоровий завод визнано банкрутом]</ref>
== Історія ==
Наприкінці [[XVIII століття]] на Українському [[Полісся|Поліссі]] почало зароджуватися порцелянове виробництво. Заснували його брати [[Мезер Михайло|Михайло]] та [[Мезер Франциск|Франциск Мезери]]. Саме в [[Баранівка|Баранівці]] Михайло купив землю 320 квадратних метрів, з кількома будинками, кухонним флігелем, погребом та сараєм за 50 злотих у магнатів Любомирських-Валевських і організував перше українське [[порцеляна|порцелянове]] виробництво.
В березні [[1802]] року фабрика почала працювати.
[[Файл:
Вироби були настільки гарні, що на них звертали увагу навіть царі. При [[Олександр I (російський імператор)|Олександрові I]] у [[Петербург|Петербурзі]] були представлені вази з царським вензелем. А в [[1825]] році фабрика отримала право помічати свої вироби імперським державним гербом, що було своєрідним знаком якості.
Рядок 33 ⟶ 39:
Грипарі відрядив сина Петра стажером на одне з найпередовіших у той час в [[Європа|Європі]] керамічних підприємств — у [[Лімож]] ([[Франція]]). Натомість звідти запросив на роботу фахівця з проектування форм посуду та художника з розпису фарфору. Увагу колекціонерів з усього світу приваблювала порцеляна з Баранівки на міжнародних виставках: у [[Венеція|Венеції]] ([[1910]] рік), [[Рим]]і (1911 рік), [[Барселона|Барселоні]] (1913 рік), [[Лондон]]і (1913–1914 роки).
Фабрика переживала спади й злети. Виробляла і [[цегла|цеглу]], і
У фабрики
== Банкрутство ==
У травні 2012 року на заводі почалися проблеми у зв'язку з [[борг]]ом у розмірі 1,9 млн. грн, що спричинило позов [[Пенсійний фонд|Пенсійного фонду]] в Житомирській області, який наполягав на проведенні процедури [[Банкрутство|банкрутства]]. У той час активи підприємства було продано трьом структурам, які перепродали нерухоме майно безлічі дрібних осіб. Історія заводу закінчилася судовим рішенням, згідно з яким завод визнано банкрутом.<ref name="zvyagel" />
== Примітки ==
Рядок 41 ⟶ 50:
== Посилання ==
* [http://cbskiev.library.ru/expositions/porcelain_works.php Радянські фарфорові заводи] {{ref-ru}}
* [http://1518.ukrindustrial.com/ Фотогалерея виробів]
{{stub}}
| |||