Табха: відмінності між версіями

'''Табха''' ({{lang-he|עין שבע‎}}, {{lang-ar|عين الطابغة‎}}, {{lang-la|Heptapegon - septem fontes}}, {{lang-en|Tabgha}}) — [[долина]], місцевість на північномупівнічно-західному узбережжі [[Тиверіадське озеро|Галилейського озера]] у [[Галілея|Галилеї]] біля підніжжя гори Блаженств, що на відстані 12 км від [[Тверія|Тіверіади]] на північ, у північній частині [[Ізраїль|Ізраїля]]. Тут знаходяться декілька джерел які впадають в озеро.

''Табха'' відома як місце на якому [[Ісус Христос]] зробив чудесне помноження хлібів ({{Біблія|Матв.|14:14|-22}}, {{Біблія|Мр.|6:30|-46}}), проголосив Свого учня Петра першим серед апостолів (примат Петра), виголосив проповідь про Блаженства ({{Біблія|Матв.|5:3|-48}}), куди явився після Свого Воскресіння - ця імісцевина стала місцем паломництва християн. У [[Євангеліє|Євангелії]] відіграє ця місцевість на півночі Галилейського озера важливу роль на початку діяльності Ісуса Христа. У Табсі вона відмічена

Назва походить від позначення цієї місцевості арабською мовою ‏ — {{lang-ar|عين الطابغة}} — Ain at-Tābġa, що у свою чергу походить від грецького слова {{lang-el|Επτάπηγον}} — тобто «земля семи джерел». Так само і на [[іврит]]і {{lang-he|עין שבע}} (En Scheva) ця місцевість називається «сім джерел». Джерела впадають у згадане озеро.

* под ред. доктора исторических наук, профессора, академика РАЕН Бибикова М. В. // «Святая Земля», с. 12-13, 134 (Табга) {{ref-ru}}