Го-го-го, коза: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
м оформлення |
||
Рядок 3:
'''Го-го-го, Коза''' — пісня [[щедрування|щедрувальників]] при [[Водіння кози|водінні кози]]. Українські ходження з Козою належать до обрядів [[Новий рік|новорічних]] і [[Щедрий вечір|щедровечірніх]] і мають свою власну [[міфологія|міфологічну]] орієнтацію й характеристику.
Імовірно, Коза уособлювала родючість і життєдайну силу. Очевидно, що образ цієї тварини був пов'язаний також з [[культ предків|культом предків]]. Водячи Козу, люди намагалися не тільки заворожити гарний врожай на майбутній рік, а й, прикликавши силу померлих родичів, відродити разом з народженням нового року добру енергію для цілого роду
Ціла низка дослідників вважає, що [[коза]] і [[вовк]] є [[тотем]]ними тваринами племен, з яких сформувався [[українці|український народ]]. Серед них - О. Знойко, В. Давидюк, Г. Лозко. При цьому коза як тотем притаманна для переважної частини України від Київщини й Чернігівщини до Гуцульщини в Карпатських горах, а ознаки вовка як тотема поширені на волинському Поліссі й частково чернігівському Поліссі
«Го-го-го, Коза» разом з колядками «[[Добрий вечір тобі, пане господарю]]» і «[[Во Вифлеємі нині новина]]» звучала у художньому фільмі режисера [[Параджанов Сергій Йосипович|Сергія Параджанова]] [[Тіні забутих предків (фільм)|«Тіні забутих предків»]].
|