|
==Переваги і недоліки==
Переваги сонячної батареї:<ref name="Москатов"></ref>
* мала маса і габарити;
* невисока вартість у порівнянні, наприклад, з [[Паливний елемент|паливними елементами]];
* тривалий термін експлуатації.
Недоліки:<ref name="Москатов"></ref>
* неможливість виробляти вночі таку ж вихідну потужність, як вдень, що вимагає використання [[Акумуляторна батарея|акумулятора]] або [[іоністор]]а, який заряджався б вдень для підтримки роботи навантаження в темряві;
* різка залежність вихідної потужності від кута падіння променів на світлочутливу поверхню, що змушує використовувати автоматичні системи орієнтування в просторі;
[[ККД]] сонячних батарей, складених з кремнієвих фотодіодів і
випускаються для широкого вжитку, зазвичай досягає 8%, не більше.<ref name="Москатов"></ref>
У спеціалізованих сонячних батарей, фотодіоди яких виконані з [[Арсенід галію|арсеніду галію]], ККД досягає 20%.<ref name="Москатов"></ref> Сонячні батареї з фотодіодів на основі [[сульфат кадмію|сульфату кадмію]], що випускаються у вигляді тонких гнучких плівок, призначені для електроживлення апаратури космічних станцій і супутників.
При збільшенні температури навколишнього середовища вихідна напруга сонячної батареї падає за лінійним законом.<ref name="Москатов">Москатов Е. А. Источники питания. — Киев.: "МК-Пресс", СПб.: "КОРОНА-ВЕК", 2011.—208 с, ил. ISBN 978-5-7931-0846-1 ("КОРОНА-ВЕК") ISBN 978-966-8806-71-1 ("МК-Пресс")</ref>
==Ціни==
Квадратний метр [[Фотоелектрична комірка|фотоперетворювачів]] на кристалічному кремнію коштує 400 євро, на аморфному — 80.<ref name="Мачулін"></ref> Генерована ними енергія з урахуванням інсталяції потужностей коштує станом на 2011 рік 2-3 євро за кіловат.<ref name="Мачулін"></ref>
==Стандарти==
==Застосування==
В [[Данія|Данії]] за рахунок сонячної енергії, яка, в основному, використовується для вироблення тепла в приватному секторі, покривається від 1/3 до 3/4 потреби в кожному житловому будинку, а ціна на електроенергію регулюється Міністерством енергетики, і, станом на 2005 рік, становила по курсу до російського рубля 11руб./кВт-г.<ref name="Лысых">Промышленное производство молока и свинины в Дании / В.П.Коваленко, И.Г.Лысых / Краснодар, «Советская Кубань», 2005, 354с. (Учебники и учебн. пособия для студентов высш. учебн. заведений)</ref> У [[Німеччина|Німеччині]] до 70% витрат на «соляризацію» будинків компенсує держава.<ref name="ISSN:1990-9187"></ref> Крім того, державою купується електрику у власників «сонячних дахів» за цінами, що значно перевищують ринкові: коли вдень будинок виробляє енергії багато, а споживає мало — її надлишки йдуть в міську мережу і господар отримує 80 центів за кожен зданий кВт-год, вночі ж — він сам купує електрику в тій же самій мережі, але вже по 20 центів за кВт год.<ref name="ISSN:1990-9187"></ref> У країні обладнають сонячними елементами по 0,5 млн. квадратних метрів дахів в рік.<ref name="ISSN:1990-9187">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pips/2007/BSEC_2007/Pages%20from%202tom/0495.pdf Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ.- Сборник научных трудов. – Ливадия-Донецк: ДонНУ, 2007. – 766 с.] ISSN:1990-9187</ref>
==Цікаві факти==
Панелі сонячних батарей було встановлено на третьому радянському супутнику, виведеному на орбіту 15 травня 1958 року.<ref name="Мачулін">Мачулін В., Литовченко В., Стріха М. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2011_5/a2.pdf Сонячна енергетика: порядок денний для світу й України] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/ Вісник Національної академії наук України. Загальнонауковий та громадсько-політичний журнал]. — [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2011_5/index.htm 2011, №5]</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}
{{tech-stub}}
| 