Кепи: відмінності між версіями

Щодо традиційного городища, то воно розташоване на східному березі Таманської затоки, на невеликому природному підвищенні, що на заході круто спускається до затоки. Це підвищення є нерівним плато, яке сильно розрите окопами та ямами й спадає на захід; його вища горизонталь у північно-східній частині лежить на 27 м вище рівня води Таманської затоки; площа приблизно 8—9 га. З півночі і північного сходу городище обмежено доволі крутим схилом і валоподібною грядою, з південного сходу невеликою лощиною, з заходу береговим схилом та урвищем. Але на цьому місці була розташована тільки одна, верхня, частина міста. Інша частина городища розташована під західним схилом на нижньому плато. Тут, як і в Фанагорії, що розташована від Кепів за три-чотири кілометри по прямій лінії, при частковому зниженні берега майже все нижнє місто було зруйноване хвилями затоки. Доказом цього є той факт, що на прибережному схилі, який утворює вузьку смугу залишків нижнього плато, можна побачити відірваний міський культурний шар товщиною до 3,5 м, що доходить до рівня води, а в центральній частині, біля колодязя, шар V ст. до. н. е. залягає нижче сучасного рівня води в затоці. Крім цього, біля підніжжя відкосу, поряд з сучасною межею води та суші, в 1958 році відкритий античний колодязь за 8 м від сучасного, що існує, можливо, також з античних часів. За розповіддю старожилів, у XIX ст. існували ще два старовинних колодязі на деякій відстані на захід від згаданих. Тепер ці колодязі не існують, вони затягнуті намулом і покриті наступаючою водою.

 

 

Якщо правильне твердження про з'єднання Таманської затоки з [[Ахтанізовський лиман|Ахтанізовським лиманом]] та [[Перипне гирло|Пересипним гирлом]]<ref>Гёрц К. Археологическая топография Таманского полуострова.&nbsp;— М: 1870.&nbsp;— С. 30.{{ref-ru}}</ref><ref>Войцеховский C. Ф. Опыт восстановления рельефа Таманского полуострова применительно к эпохе Страбона и позднейшему времени. // Записки Северо-Кавказского общества археологии, истории и этнографии.&nbsp;— 1.&nbsp;— Ростов-на-Дону: 1926 Т. 3.&nbsp;— С. 6. {{ref-ru}}</ref><ref>Веселов В. В. О «Киммерийском вале» на Таманском полуострове. // СА (1957) (3) С. 252.{{ref-ru}}</ref><ref name="Кубланов">Кубланов М. М. К истории Азиатского Боспора. // CA (1959) (XXIX–XXX) С. 224.{{ref-ru}}</ref> через висохлий Суботін [[єрик]] (уздовж так званого [[Кімерійський вал|Кіммерійського валу]], на північ від городища), то потрібно признати, що місце розташування Кеп було напрочуд вдалим. Ґрунтовий [[некрополь]] був розташований на схід від міста; основний масив його розташований на піщаних косогорах за 400–500&nbsp;метрів від міста. Ще далі на схід, по схилу Цимбалки і на її гребені розташований курганний некрополь. Кургани обступали місто також з півдня і півночі по рівнинній частині.