Молодинче: відмінності між версіями

У 1898 р. громадський уряд дозволив відкрити в селі приватну єврейську крамницю і тим викликав невдоволення читальні. У 1899 р. члени читальні звертались до керівництва у Львові з проханням допомогти їм заснувати кооперативну крамницю. Невідомо, чим закінчилась справа, бо обривається дальша інформація про роботу читальні. В 1913 р. Молодинче посилало до намісництва просьбу на одержання дозволу заснувати нову читальню. Напевно, вона таки була заснована, бо церковний шематизм 1913 р. пише, що тут існувала "Просвіта" з 69 членів, гурток "Сільський господар" (16 членів), "Братство тверезості" (при церкві, 119 членів, вів о. Мар'ян-Іван Захар'ясевич). Працювала двокласна школа, де навчалось 135 дітей. Населення становило 732 чол. Сільський маєток не пізніше як з початку ХХXX ст. належав графові Казимиру де Во. Відомо також, що до першої світової війни в селі були досить поширені впливи москофілів.

Сьогодні Молодинче вимирає на очах. Якщо у кінці ХХXX століття населення села складало 425 чоловік, то на початку ХХІ залишилось тільки 292 особи, воно забуте керівниками усіх рангів. Молодь села виховується на вулиці, частина з них ходить на дискотеку у сусідні села. Єдиний осередок спілкування мешканців – будинок культури, знаходиться в аварійному стані. Керівництво району не зацікавлено у відроджені та збереженні українських традицій – вечорниць, гаївок, фестин.