Молодинче: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення внутрішніх посилань за допомогою AWB
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: ХХ століття → XX століття, ХХ ст. → XX ст.
Рядок 70:
Як свідчать звіти читальні, сільська верхівка ставилась до неї недоброзичливо. Відкритими її ворогами були війт Й. Кузьмінський, писар Ф. Ластовецький, присяжні Антон та Кость Кадюки, церковний провізор А. Олійник та орендар Іцько.
:
У 1898 р. громадський уряд дозволив відкрити в селі приватну єврейську крамницю і тим викликав невдоволення читальні. У 1899 р. члени читальні звертались до керівництва у Львові з проханням допомогти їм заснувати кооперативну крамницю. Невідомо, чим закінчилась справа, бо обривається дальша інформація про роботу читальні. В 1913 р. Молодинче посилало до намісництва просьбу на одержання дозволу заснувати нову читальню. Напевно, вона таки була заснована, бо церковний шематизм 1913 р. пише, що тут існувала "Просвіта" з 69 членів, гурток "Сільський господар" (16 членів), "Братство тверезості" (при церкві, 119 членів, вів о. Мар'ян-Іван Захар'ясевич). Працювала двокласна школа, де навчалось 135 дітей. Населення становило 732 чол. Сільський маєток не пізніше як з початку ХХXX ст. належав графові Казимиру де Во. Відомо також, що до першої світової війни в селі були досить поширені впливи москофілів.
:
20-22 серпня 1920 р. тут перебували загони червоних козаків. Ідеї більшовицької влади про поділ землі та загальну рівність здобули деяку популярність серед селян, і Антон Баран агітував за створення такої влади в селі (за донесенням польської поліції). У жовтні 1921 р. польська влада проводила перший перепис населення в окупованій Галичині. За агітацію селян проти нього був арештований місцевий священик Ярослав Гинський і доставлений до Ходорова.
Рядок 101:
Найбільш визначними постатями в історії села були: [[Петро Олійник]] – провідник крайового проводу ОУН-УПА (псевдо – "Еней"), командир військового об'єднання "Богун"; [[Степан Коваль (псевдо Косач)|Степан Коваль]] (псевдо – "Косач") – сотник сотні "Сіроманці"; талановитий байкар та будівничий Михайло Деркач. [[Іван Ворона]] – диригент народної хорової капели "Мрія" та хору церкви Св. Володимира й Ольги, все життя присвятив возвеличенню українського хорового мистецтва.
:
Сьогодні Молодинче вимирає на очах. Якщо у кінці ХХXX століття населення села складало 425 чоловік, то на початку ХХІ залишилось тільки 292 особи, воно забуте керівниками усіх рангів. Молодь села виховується на вулиці, частина з них ходить на дискотеку у сусідні села. Єдиний осередок спілкування мешканців – будинок культури, знаходиться в аварійному стані. Керівництво району не зацікавлено у відроджені та збереженні українських традицій – вечорниць, гаївок, фестин.
:
Попри всі негаразди Молодинче ще живе. Люди своєю працею, щирими молитвами і невмирущою пам'яттю про тих, хто поклав життя за волю і незалежність України, вносять вагомий внесок у розбудову рідної держави в ім'я прийдешніх поколінь. Як свідок минувшини, стара липа у центрі села шумить про славні часи. Біля школи вдячні парафіяни висипали могилу борцям за волю України. За селом на вершині, що зветься Підмогивкою, стоїть Хрест (історична пам'ятка) на місці поховання козаків, які загинули під час татарської навали.