Вікіпедія

Симон із Тренто: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Ilyaroz (обговорення | внесок)
34 278 редагувань
Ilyaroz (обговорення | внесок)
34 278 редагувань
Рядок 9:
 
==Опис ==
Незадовго до зникнення Симона мандрівний францисканський проповідник Бернардіно да Фельтре провів у місті кілька проповідей, в яких він чорнив місцеву єврейську громаду.
 
[[Файл:Pietro Stefanoni Simon von Trient.jpg|thumb|250px|Св.Симон з Трієнту]]
Дитина двох з половиною років зникла увечері [[23 березня]] [[1475]] року, у [[Великий четвер]], і була знайдена мертвою у неділю на [[Пасха|Пасху]], у водах [[канал]]у, в безпосередній близькості від будинку де жили тільки п'ятнадцять євреїв. За іншими даними тіло було знайдено у самому будинку євреїв. Для розгляду цієї справи була призначена слідча комісія на чолі з єпископом Трієнта [[Йоханнес Хіндерба | Йоханесом Хіндербахом]], яка визначила це зникнення і смерть хлопчика Симона як [[Ритуальне вбивство|ритуальне вбивство]]. 15 євреїв, віком 15-90 років були взяті під варту і постали перед судом.
 
Одна з підсудних, жінка Бруна, померла під час цього судового процесу, будучипомерла похороненоюпід тортурами і похоронена за християнським обрядом, визнавши свою провину і розкаявшись. Суд визнав підозрюваних євреїв винними. Для повторного розгляду справи папа Сикст IV зіравзібрав комісію з шести кардиналів на чолі з видатним знавцем юристпруденціїюриспруденції того часу. Іі цей верховныйверховний суд знову визнав звинувачених винними у ритуальному вбивстві. І— всі осуджені були страченими. [[Ватикан]] офіційно визнав місцевий культ Симона в [[1588]] році<ref> Sulle vicende del processo vedasi Esposito A. e Quaglioni D., ''Processi contro gli ebrei di Trento (1475, 1478)'', CEDAM, Padova, 1990 </ref> .
 
Тодішній Папа Сикст IV виступив в ролі спостерігача на цьому процесі і відкрито виступав проти звинувачення євреїв, хоча і не заперечував ритуальний характер вбивства хлопчика Симона і навіть благословив його почитання, котре почало ширитися серед народу, хоча його і активно стримував. Але вже не зміг зупинити, почитання святого мученика Симона швидко поширилося по усьому Трієнтіно, так що і Папа Сікст IV прийшов, щоб оголосити, що почитання Симона чиниться правомірно. [[Ватикан]] офіційно визнав місцевий культ Симона в [[1588]] році<ref> Sulle vicende del processo vedasi Esposito A. e Quaglioni D., ''Processi contro gli ebrei di Trento (1475, 1478)'', CEDAM, Padova, 1990 </ref> .
 
[[Другий Ватиканський собор]], завдяки старанням керівництва архієпархії Тренто офіційно заборонив в [[1965]] році вшанування Симона з Тренто як святого мученика<ref>{{cita web |url= http://www.cesnur.org/2007/toaff_01.htm |title=Lo storico della Chiesa trentina: «Simonino non perì per mano ebrea» di Diego Andreatta }} {{ref-it}}</ref>. Мощі Симона були видалені з храму Св. Петра у Тренто і захороненні у якомусь таємному місці.
 
=== Книга Аріеля Тоаффа ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Симон_із_Тренто