Метали: відмінності між версіями

У твердих розчинах атоми розчиненої речовини заміщують атоми розчинника у кристалічній гратціґратці або проникають у неї; хімічні сполуки утворюють нову відмінну кристалічну граткуґратку. Після кристалізації сплаву утворюється або одна фаза (твердий розчин, хімічна сполука), або сплав, який містить суміш фаз. Фазою називають однорідну частину системи, відділену від інших складових (фаз) поверхнею поділу.

[[залізо|Залізо]], [[хром]], [[молібден]], [[вольфрам]] і деяких інші метали мають [[елементарна комірка|елементарну комірку]] у вигляді [[куб|куба]] із атомами у вершинах і додатковим — у центрі ([[об'ємноцентрована кубічна ґратка]]). За [[температура|температури]] понад 910°С у кристалічній структурі заліза відбувається перебудова, кількістьатомівкількіст ьатомів у елементарній комірці збільшується до 14. У результаті перебудови симетрія елементарної комірки змінюється — атоми розміщуються у вершинах куба й додатково в центрі кожної грані ([[гранецентрована кубічна ґратка]]). Існування одного металу в декількох кристалічних формах зветься поліморфізмом чи алотропією, а температура, за якої метал переходить з одного стану в інший, - температурою поліморфного перетворення. Залізо, наприклад, має дві температури поліморфного перетворення: 910 °C і 1400 °C. [[Цинк]], [[магній]], [[титан (метал)|титан]] мають елементарну комірку в формі шестигранної [[призма|призми]]. Як і залізо, [[олово]], [[нікель]], титан, [[кобальт]] та деякі інші метали зі зміною температури змінюють тип своїх ґраток. Наприклад, нікель може мати кубічну гранецентровану чи гексагональну ґратки, а кальцій — кубічну гранецентровану, гексагональну і кубічну об'ємно-центровану.