Дорошко Федір Васильович: відмінності між версіями

''' Фе́дір Васи́льович Доро́шко'''(*[[1888]], або 1882, хутір Дорошків, Чернігівська область — †[[21 квітня]], [[1938]], київська тюрма [[НКВД]]) - — член [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]]. [[Кобзар]] часів першої [[СРСР|совєцької окупації]].

Жертва сталінського терору.

== Біографія ==

За професією — годинникар. Працював на київському [[Арсенал (завод)|заводі "«Арсенал"»]].

1917 −1918  - — брав активну участь у військових формаціях [[УНР]], член Центральної Ради.

=== Російський комуністичний терор ===

Уперше Дорошка заарештовано за «антисовєцьку діяльність» органами [[ЧК]] у [[1919]] році. Вдруге — [[15 грудня]] [[1937]] року як «керівного учасника контрреволюційної шпигунської повстанської організації». [[22 грудня]], під час допиту бандою НКВД, заперечував, що нібито він був агентом Японської розвідки, але визнав, що був активним учасником Центральної Ради 1917-18. Щоправда, після тривалих тортур почав обмовляти себе та друзів-кобзарів.

Після допиту у цій справі заарештований інші учасники Київської капели бандуристів, зокрема Георгій Копан. 11 квітня 1938 був виданий наказ розстріляти Ф. Дорошка разом з Г. Копаном, Коцюбою, Решетилом та Іваном Дорошком.

Проте згідно з довідкою міліції Ф. Дорошко помер 21 го квітня 1938 о 6.25 від паралічу легенів - — очевидно, під час тортур. Четверо інших бандуристи, які були обвинувачені в цій самій справі, убиті працівниками НКВД 28 квітня 1938 о 23.00.

* Черемський, К. П. '''Повернення традиції''' / К. Черемський. – — Х.: Центр Леся Курбаса. – — 1999. – — 288 с.

* Черемський, К. П. '''Шлях звичаю''' / – — Х.: Глас. – — 2002. – — 444 с.