Елліністичний період: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Занепад та підкорення Римом: replaced: більше 150 тис → понад 150 тис
Рядок 54:
Ці явища знаходили відображення у внутрішньому житті елліністичних держав. Загострюється боротьба у верхах: між шарами переважно міської знаті (зацікавленої у тісніших зв'язках з римським світом) і знаттю, пов'язаною з царським адміністративним апаратом та храмами, що жила в основному за рахунок традиційних форм експлуатації сільського господарства. Ця боротьба проявляється через низку палацових переворотів, династичні чвари, міські повстання. Посилився рух демосу проти податкового гніту, зловживань державного апарату, [[лихварство|лихварства]] і поневолення, який інколи переростав у свого роду [[громадянська війна|громадянські війни]], виснажуючи економіку і військові сили держав, знижуючи їх опір римській агресії. Чималу роль відігравала римська [[дипломатія]], всіляко заохочуючи загострення протиріч між елліністичними державами та династичну боротьбу.
 
Незважаючи на спроби македонського царя [[Персей Македонський|Персея]] залучити на свою сторону грецькі поліси для спільної боротьби проти Риму, до нього приєдналися тільки [[Епір]] та [[Іллірія]]. В результаті македонська армія була розбита римлянами [[168 до н.е.]], після чого Македонія була розділена на 4 ізольованих округи. У Епірі римляни зруйнували більшу частину міст і продали в рабство більшепонад 150 тис. мешканців, у Греції переглянули кордони полісів. Повстання, що спалахнуло у Македонії 149-148 та в Ахейському союзі 146 до н.е., були жорстоко пригнічене римлянами, після чого Македонія була перетворена на римську провінцію, союзи грецьких полісів розпущені, усюди встановлені олігархічні режими.
 
Підкоривши Грецію та Македонію, Рим почав наступ на держави Малої Азії. Римські торговці і лихварі, проникаючи в економіку держав Малої Азії, все більше підкоряли їх зовнішню і внутрішню політику інтересам Риму. У [[133 до н.е.]] [[Пергам (місто)|Пергам]] (згідно із заповітом [[Аттал III|Аттала ІІІ]]) перейшов під владу Риму, але тільки після придушення масового повстання під керівництвом [[Аристонік]]а (132-129) римлянам вдалося перетворити його на римську провінцію. Осередком опору римській агресії в Малій Азії стало [[Понтійське царство]], що на початку 1 століття за [[Мітрідат VI Евпатор|Мітридата VI Евпатора]] стало великою державою, підкорило майже все узбережжя [[Чорне море|Чорного моря]]. [[Мітрідатові війни|Війни Мітрідата VI]] з Римом завершилися [[64 до н.е.]] поразкою Понтійського царства.