Овсієнко Василь Васильович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м оформлення за допомогою AWB |
м →Правозахисна діяльність: Вікіфікація, replaced: ІІ ст → II ст за допомогою AWB |
||
Рядок 48:
7-8 лютого 1979 р. засуджений Радомишльським районним народним судом до 3 років позбавлення волі за ст. 188-1 ч. II. Заарештований у залі суду. Його текст «Замість останнього слова» став відомим на Заході. Карався в зонах № 55 (м. [[Вільнянськ]] [[Запорізька область|Запорізької обл.]]) і № 71 (м. [[Коростень]] [[Житомирська область|Житомирської обл.]]). Під час ув'язнення відмовився свідчити у справах [[Лук'яненко Левко Григорович|Левка Лук'яненка]], [[Матусевич Микола Іванович|Миколи Матусевича]], [[Снєгірьов Євген Іванович|Гелія Снєгірьова]], [[Стус Василь Семенович|Василя Стуса]], [[Дмитра Мазура]], на захист останнього подав заяву в [[Комітет Державної Безпеки|КДБ]].
9 червня [[1981]] р. майор [[Комітет Державної Безпеки|КДБ]] Чайковський оголосив Овсієнкові про порушення проти нього справи за ч.
Карався в таборі особливого режиму ВС-389/36 в сел. [[Кучино]] [[:ru:Чусовской район|Чусовського р-ну]] [[Пермський край|Пермської обл.]], з 08 грудня [[1987]] р. — у зоні № 35 на ст. Всехсвятська. Брав участь в акціях протесту. Без клопотання помилуваний указом Верховної Ради [[СРСР]] від 12 серпня [[1988]] р. Менше як за добу, літаком, спецконвоєм допроваджений у [[Житомир]] і звільнений 21 серпня. Працював у рідному селі художником-оформлювачем, бо до роботи вчителем не допустили.
| |||