Вікіпедія

Алкман: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
стильові правлення, правопис, вікіфікація
Рядок 1:
==== [http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http://www.ual.es/personal/fjgarcia/images/Alcman.jpg&imgrefurl=http://www.mediahex.com/Alcman&h=243&w=207&sz=1&tbnid=1ul_tvp8UZgDuM:&tbnh=160&tbnw=136&zoom=1&usg=__huHMBCxISu0jymToG7bAqTF4HU8=&docid=CLJYXRtQQqoIFM&itg=1&sa=X&ei=P6O1Uv_UMonHswaEk4C4BQ&sqi=2&ved=0CJsBEPwdMBE '''Алкман]''' (грец. {{lang-el|Ἀλκμάν}})  — перший відомий за збереженими фрагментами давньогрецький дорійський ліричний поет, який складавписав пісні для хору (серед.середина VII  ст. до н.  е.). ====
 
Алкман - перший відомий по збереженим фрагментам поет, який писав пісні для хору. У Спарті, де особливо шанувалися  Аполлон  і богиня-діва  Артеміда  дівочі хори були особливо поширені. Для них, крім текстів, Алкман створював мелодії і розробляв танцювальні рухи.▼
 
Тексти Алкмана відрізняються невимушеністю, відсутністю характернюїхарактерної для Спарти суворості.▼
 
Найчастіше Алкман використовуєвикористовував гекзаметр та тетраметр; характернаяхарактерна для Алкмана двустрочнадворядкова система із дактилічного гекзаметра і дактилічного тетраметра отримали назву Алкманової строфи. ▼
[[FileФайл:Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b1 451-0.jpg|thumb|434x434px|Алкманова строфа.]]▼
Він особливо відзначився своїми парфеніями, тобто дівочими піснями, хоча писав ще гімни Зевсові, Кастору та Поллуксу, Гері, Афродіті, Аполлону і  т.  д. Зберігся досить великий уривок парфенія, в якому поет прославляє вроду керівниць хору Агесіхори й Агідо, порівнюючи їх із блиском золота чи сонячних променів.▼
 
== Біографія ==
ЗгідноЗа античнійантичною традиціїтрадицією, Алкман народився в Мессі (Лаконіка). Майже вірогідно, однакщо Алкман походив від батьків-рабів родом із Сард у Лідії.; Відомо,згадується щотакож Алкманім'я живйого і працював у Спарті в період після Другої Мессинської війнибатька, де був керівником хорів, для яких складав мелодії, слова і розробляв танцювальні рухиДамас підабо піснюТитар.
У стародавності високо цінували любовні вірші Алкмана, фрагменти яких дійшли до нашого часу, крім того, йому належить ряд застільних пісень. Імовірно, саме він створив нові поетичні форми, піднесши в ранг літератури імпровізовані пісні, що до того були насамперед музично-танцювальними композиціями. Однак найвагоміший внесок Алкман зробив у розвиток хорової поезії.▼
Олександрійські вчені зібрали пісні Алкмана у шість книг. Від більшості віршів збереглися лише короткі уривки, проте сучасний читач може судити про його творчість за великим (бл. 100 рядків) папірусним уривком, що містить парфеній (пісню для дівочого хору). Пісня написана на вшанування Артеміди Ортії. Текст пісні складається з декількох окремих частин, зв'язаних між собою поетичними формулами, що позначають кінець одного і початок другого сюжету. Цими сюжетами були: прославляння древніх героїв Спарти, міркування про могутність богів і тлінність людського життя, і як наслідок моральні приписи, далі слідують вихваляння окремих учасниць хору.▼
Цей і менші фрагменти демонструють відсутність суворості, характерної для Спарти, невимушені і рухливі навіть розміри, якими користується поет. Він створював прекрасні сміливі метафори, називаючи, наприклад, морську піну «квіткою хвилі», а гори, що поросли лісом, — «грудьми темної ночі». Набільш відомий фрагмент, у наш час названий «ноктюрном», де у влучних і чарівних віршах Алкман описує глибокий спокій природи, коли на світ спустилася ніч.▼
Завдяки багатству метрики, Алкман став зразком для пізніших поетів, що писали хорову лірику. У Спарті йому встановили пам'ятник і глибоко шанували протягом століть. Поети і вчені олександрійської школи зарахували Алкмана до канону 9-ти ліриків. У новий час широко відомий був тільки «ноктюрн», який був перекладений Ґете.На честь нього встановлен пам'ятник.▼
Майже вірогідно, що Алкман походив від батьків-рабів; згадується також ім'я його батька, Дамас або Титар. <sup>[2]</sup> Аристотель також повідомляє, що помер Алкман від педикульозу <sup>[6]</sup> (хоча міг сплутати Алкмана з філософом Алкмеоном Кротонскім). Павсаній повідомляє, що могила Алкмана перебувала в Спарті поруч з могилою Олени Троянської. <sup>[7]</sup>▼
 
Відомо, що Алкман жив і працював у Спарті в період після Другої Мессинської війни, де був керівником хорів, для яких складав мелодії, слова і розробляв танцювальні рухи під пісню.
▲Алкман - перший відомий по збереженим фрагментам поет, який писав пісні для хору. У Спарті, де особливо шанувалися Аполлон і богиня-діва Артеміда дівочі хори були особливо поширені. Для них крім текстів Алкман створював мелодії і розробляв танцювальні рухи.
 
Корпус текстів Алкмана, зібраний олександрійськими філологами, становив 6 книг (бл. 60 творів). Всі ці тексти були загублені з початком Середньовіччя; до 1855 Алкман був відомий тільки за цитатами у грецьких авторів. У 1855 в похованні у другої піраміди в Саккарі був знайдений перший папірус, що містить справжній текст. На папірусі (який зберігається в Луврі) збереглося бл. 100 рядків Парфенія - "дівочої пісні", призначеної для виконання хором дівчат. В1960 -і роки в Оксірінхе в розкопках скупчень древнього сміття були знайдені нові папіруси з справжніми текстами Алкмана; майже всі вони є також уривками Парфьонов.▼
 
▲Майже вірогідно, що Алкман походив від батьків-рабів; згадується також ім'я його батька, Дамас або Титар. <sup>[2]</sup> Аристотель також повідомляє, що помер Алкман від  педикульозу <sup>[6]</sup>  (хоча міг сплутати Алкмана з філософом  Алкмеоном КротонскімКротонськім).  Павсаній  повідомляє, що могила Алкмана перебувала в Спарті поруч з могилою  Олени Троянської. <sup>[7]</sup>
 
== Творчість ==
Алкман писав переважно
 
-піани (гімни богам),
 
- проомії (вступи до епічних декламацій),
 
-парфенії (пісні для хорів дівчат), &nbsp;
 
-гіпофегмати (танцювальні пісні),
 
-еротики (любовні пісні),
 
-епіталамії (весільні пісні),
 
- сколії (застільні пісні). 
 
▲Корпус текстів Алкмана, зібраний олександрійськими філологами, становив 6 книг (бл. 60 творів). Щонайменше дві з них містили парфенії, які принесли поетові найбільше визнання. Всі ці тексти були загублені з початком  Середньовіччя; до  1855  Алкман був відомий тільки за цитатами у грецьких авторів. У 1855 в похованні у другої піраміди в  Саккарі  був знайдений перший  папірус, що містить справжній текст. На папірусі (який зберігається в  Луврі) збереглося бл. 100 рядків Парфенія - "парфенія&nbsp;— різновиду хорової меліки, «дівочої пісні"», призначеної для виконання хором дівчат. В1960 В 1960-іих рокироках в  Оксірінхе  в розкопках скупчень древнього сміття були знайдені нові  папіруси  з справжніми текстами Алкмана; майже всі вони є також уривками Парфьоновпарфенія.
▲Тексти Алкмана відрізняються невимушеністю, відсутністю характернюї для Спарти суворості.
 
▲Олександрійські вчені зібрали пісні Алкмана у шість книг. Від більшості віршів збереглися лише короткі уривки, проте сучасний читач може судити про його творчість за великим (бл. 100 рядків) папірусним уривком, що містить парфеній (пісню для дівочого хору). Пісня написана на вшанування Артеміди Ортії. Текст пісні складається з декількохкількох окремих частин, зв'язаних між собою поетичними формулами, що позначають кінець одного і початок другого сюжету. Цими сюжетами були: прославляння древніх героїв [[Спарта|Спарти]], міркування про могутність [[боги|богів]] і тлінність людського життя, і як наслідок моральні приписи, далі слідуютьйдуть вихваляння окремих учасниць хору.
▲Найчастіше Алкман використовує гекзаметр та тетраметр; характерная для Алкмана двустрочна система із дактилічного гекзаметра і дактилічного тетраметра отримали назву Алкманової строфи. 
▲[[File:Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b1 451-0.jpg|thumb|434x434px|Алкманова строфа.]]
▲Він особливо відзначився своїми парфеніями, тобто дівочими піснями, хоча писав ще гімни Зевсові, Кастору та Поллуксу, Гері, Афродіті, Аполлону і т. д. Зберігся досить великий уривок парфенія, в якому поет прославляє вроду керівниць хору Агесіхори й Агідо, порівнюючи їх із блиском золота чи сонячних променів.
 
▲Цей і менші фрагменти демонструють відсутність суворості, характерної для Спарти, невимушені і рухливі навіть розміри, якими користується поет. Він створював прекрасні сміливі [[метафора|метафори]], називаючи, наприклад, морську піну «квіткою хвилі», а гори, що поросли лісом, &nbsp;— «грудьми темної ночі». Набільш відомийНайвідоміший фрагмент, у наш час названий «ноктюрном», де у влучних і чарівних віршах Алкман описує глибокий спокій природи, коли на світ спустилася ніч.
Алкман один з перших почав поєднувати міфологічні мотиви з елементами реального життя. Йому також належав ряд еротичнихΑΑΑ віршів, у яких, зокрема, оспівується жіноча врода. Загалом поет полюбляв усе красиве, тому надзвичайно глибоко відчував мальовничість природи. До нас дійшов його вірш, що зображає спокій поснулої природи:▼
 
▲У стародавностідавнину високо цінували любовні вірші Алкмана, фрагменти яких дійшли до нашого часу, крім того, йому належить рядкілька застільних пісень. Імовірно, саме він створив нові поетичні форми, піднесши в ранг літератури імпровізовані пісні, що до того були насамперед музично-танцювальними композиціями. Однак найвагоміший внесок Алкман зробив у розвиток хорової поезії.
 
▲Завдяки багатству метрики, Алкман став зразком для пізніших поетів, що писали хорову лірику. У [[Спарта|Спарті]] йому встановили пам'ятник і глибоко шанували протягом століть. Поети і вчені [[Олександрійська школа|олександрійської школи]] зарахували Алкмана до канону 9-ти ліриків. У новий час широко відомий був тільки «ноктюрн», який був перекладений [[Ґете Йоганн Вольфґанґ фон|Ґете]]. На честь нього встановленвстановлено пам'ятник.
 
▲Алкман один з перших почав поєднувати міфологічні мотиви з елементами реального життя. Йому також належав ряд еротичнихΑΑΑ віршів, у яких, зокрема, оспівується жіноча врода. Загалом поет полюбляв усе красиве, тому надзвичайно глибоко відчував мальовничість природи. До нас дійшов його вірш Алкмна, що зображає спокій поснулої природи:
 
Сплять усі верховини гірські й стрімчасті скелі,
Рядок 49 ⟶ 55:
Страховищ у глибинах моря сон пройняв,
 
Крила поскладавши, в вітах поснуло птаство...птаство…
 
(Пер. Г. Кочура)
 
 
Корпус творів Алкмана, зібраний олександрійськими філологами, становив 6 книг. Щонайменше дві з них містили парфенії, які принесли поетові найбільше визнання. Парфеній являє собою різновид хорової меліки; це «дівоча пісня", призначена для виконання хором дівчат. (Дівочі хори були широко поширені в Спарті, де особливо шанувалися Аполлон і богиня-діва Артеміда.) Парфеній відрізнявся від гіпохерми відсутністю експресивної міміки і швидкого танцю, був ближче до урочисто-процесуального просодію, від якого відрізнявся більшою граціозністю.
 
 
Текст пісні складається з декількох окремих частин, зв'язаних між собою поетичними формулами, що позначають кінець одного і початок другого сюжету. Цими сюжетами були: прославляння древніх героїв [[Спарта|Спарти]], міркування про могутність [[боги|богів]] і тлінність людського життя, і як наслідок моральні приписи, далі слідують вихваляння окремих учасниць хору.
 
Цей і менші фрагменти демонструють відсутність суворості, характерної для Спарти, невимушені і рухливі навіть розміри, якими користується поет. Він створював прекрасні сміливі [[метафора|метафори]], називаючи, наприклад, морську піну «квіткою хвилі», а гори, що поросли лісом,&nbsp;— «грудьми темної ночі». Найвідоміший фрагмент, у наш час названий «ноктюрном», де у влучних і чарівних віршах Алкман описує глибокий спокій природи, коли на світ спустилася ніч.
 
Завдяки багатству метрики, Алкман став зразком для пізніших поетів, що писали хорову лірику. У [[Спарта|Спарті]] йому встановили пам'ятник і глибоко шанували протягом століть. Поети і вчені [[Олександрійська школа|олександрійської школи]] зарахували Алкмана до канону 9-ти ліриків. У новий час широко відомий був тільки «ноктюрн», який був перекладений [[Ґете Йоганн Вольфґанґ фон|Ґете]].На честь нього встановлен пам'ятник.
 
:Рядок з абзацу
Загалом поет полюбляв усе красиве, тому надзвичайно глибоко відчував мальовничість природи. До нас дійшов вірш Алкмна, що зображає спокій поснулої природи:
:Рядок з абзацу
Сплять усі верховини гірські й стрімчасті скелі,
:Рядок з абзацу
Всі байраки, всі провалля,
:Рядок з абзацу
Нори, де плазуни, що їх чорна земля зростила,
:Рядок з абзацу
Робуче плем'я бджіл, хижий звір у пущі,
 
Страховищ у глибинах моря сон пройняв,
 
Крила поскладавши, в вітах поснуло птаство...
 
(Переклад Г. Кочура)
 
Ця чудова картина завмерлої уві сні природи повторюється у творах Вергілія, Овідія, Мільтона, особливо відома вона з наслідування М.Лермонтовим Гете ("«Горные вершины спят во мгле ночной"»).▼
 
▲Ця чудова картина завмерлої уві сні природи повторюється у творах Вергілія, Овідія, Мільтона, особливо відома вона з наслідування М.Лермонтовим Гете ("Горные вершины спят во мгле ночной").
 
== Посилання ==
Рядок 99 ⟶ 77:
* [http://slovari.yandex.ru/dict/krugosvet/article/3/38/1000537.htm?text=%D0%90%D0%BB%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BD&stpar3=1.2 Энциклопедия «Кругосвет»]
* [http://slovari.yandex.ru/dict/lubker/article/1/lub-0277.htm?text=%D0%90%D0%BB%D0%BA%D0%BC%D0%B0%D0%BD&stpar3=1.4 Реальный словарь классических древностей]
* [http://www.academia.edu/3406589/_In_Russian_ Зайков А. &nbsp;В. &nbsp;Скифский конь в поэзии Алкмана. В журнале: Античная древность и средние века. 1998. Вып. 29.]
{{greece-bio-stub}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Алкман