Леґія українських націоналістів: відмінності між версіями

▲Легія Українських Націоналістів була заснована [[12 листопада]] [[1925]] р. у [[Прага|Празі]] на об'єднавчому з'їзді 3 українських державницьких організацій, якими були:

▲* Українське Національне Об'єднання ([[Микола Сціборський]], [[Дмитро Демчук]] та інші);

▲* [[Союз Українських Фашистів]] ([[Леонід Костарів]], [[Петро Кожевніков]] та інші);

▲* Союз Визволення України ([[Юрій Коллард]], Григорович).

▲Більшість особового складу Легії становили наддніпрянські українці, здебільшого колишні полуботківці (вихідці з кіл [[Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка|Українського військового клубу ім. гетьмана Павла Полуботка]]) та прихильники новітніх західноєвопейських державницьких ідей (українські фашисти та інші), що робило ЛУН на початку свого існування ідеологічно неоднорідною. Так, у ЛУН виникло дві фракції:

▲# українські монархісти, прихильники гетьмана [[Павло Скоропадський|Павла Скоропадського]] (речником їх був інженер Леонід Костарів);

▲# прихильники емігрантського уряду УНР (гуртувалися довкола полковника Архипа Кмети). Але авторитет лідера ЛУН полковника [[Микола Сціборський|Миколи Сціборського]] і запроваджений ним обов'язковий ідеологічний вишкіл членства, поступово перетворили Легію на ідеологічно однорідну організацію, членство якої повністю перейшо на ідеологічну базу українського націоналізму.

▲У 1927 р. Центральний комітет ЛУН ініціював творення «Національно-Військового Союзу в Чехо-Словацькій Республіці», основним завданням якого мало бути об'єднання і підготовка спільно з іншими подібними військовими організаціями українських вояків в єдину українську національну військову організацію на засаді самостійності й соборності української держави.

▲У 1927 ж році ЛУН видала свій пресовий орган — місячник «Державна Нація». Редагувала його колегія в складі Миколи Сціборського, Петра Кожевнікова і Дмитра Демчука.

▲На чолі ЛУН стояв Центральний Комітет, який складався з референтів за окремими напрямками роботи. Особовий склад Центрального Комітету обирався Делегатським з'їздом, що скликався на підставі пропорційного представництва секцій.

▲Центр організації знаходився у м. Подєбради і гуртувався навколо Української Господарської Академії, студенти і викладачі якої становили більшу частину членства ЛУН.

▲Але 17-18 березня 1928 р. у м. Подєбради (Чехословаччина) відбувся Надзвичайний Делегатський з'їзд, яким було реформовано структуру ЛУН. Вищим керівним органом замість Делегатського з'їзду, стає Генеральна Рада, яка складалася з членів центральних органів ЛУН та осіб спеціально призначених самою Генеральною Радою. В той же день відбулося і перше засідання Генеральної Ради, що обрала Головою Центрального Комітету Легії Миколу Сціборського і на його пропозицію затвердила такий склад Центрального Комітету ЛУН:

▲* Юрій Руденко (генеральний писар);

▲* Леонід Костарів (політичний референт);

▲* Петро Кожевників (референт преси і пропаганди);

▲* Кордонський (фінансовий референт);

▲* Ярослав Герасимович (секретар).

▲На місцях члени ЛУН гуртувалися в секції, а в тому випадку, коли не вистачало членів для формування секції — призначався відпоручник Легії.

▲Протягом своєї діяльності ЛУН сформувала достатньо розгалужену секційну мережу. Так, постійні секції ЛУН існували в Празі, Берліні, Відні. Були спроби створення секцій в Єгипті і Канаді (Вінніпег). Відпоручники ЛУН постійно діяли в Константинополі і на Балканах, займаючись організацією пошуку і гуртування українських політичних емігрантів.

▲[[Файл:ЛУН.jpg|right|400px|thumb|фотографія членства ЛУН (сидять зліва направо М. Сціборський, М.Тобілевич, Т.Пасічник — Тарнавський, Л. Костарів, М. Загривний)]]

▲Окрім вищезгаданих керівників ЛУН членами Легії були й інші видатні діячі українського націоналістичного руху — [[Євген Маланюк]], [[Леонід Мосендз]], доктор [[Дмитро Демчук]], доктор Микола Вікул, доктор [[Яків Моралевич]], інженер Дмитро Троян, Олекса Жлудкин, Олександр Гайдай, Григір Божик, Михайло Первак, Володимир Дрикалович, Іван Кузнецев, О.Чехівський, [[Малько Іван|Іван Малько]], М.Тобілевич, М.Дударів, брати Пасічники, Хмельовський та інші.

▲До ЛУН також приєднувалися галицькі студенти, що навчалися у м. Подєбради ([[Михайло Селешко]], Петро Вигнанський, Василь Виноградник, Роман Минів та інші).

▲— групи волинських студентів на чолі з Миколою Ницкевичем (згодом — відпоручник ОУН в Болгарії) та Євгеном Омельчуком (згодом — вояк УПА);

▲— групи «хліборобів-демократів» на чолі професором Леонідом Фроловим та студентами Панасом Заворицьким та Олексою Мартиновим.

▲ЛУН започаткувала традицію української націоналістичної символіки, що використовувалася ОУН, УПА та українськими націоналістичними колами на еміграції.

▲Емблемою (відзнакою) ЛУН було зображення державного тризуба на щиті українських національних кольорів, який охоплює колом ланцюг (як символ соборності). З-під щита виглядає руків'я і кінець меча, що перехрещує щит. Щит також містить девіз Легії — «Думка — думкою, меч — мечем».

▲Крім того, членством ЛУН також вперше було запроваджене націоналістичне вітання «Слава Україні!», яке було запозичене з військового вітання [[Чорні запорожці|Чорних Запорожців]].

▲Легія Українських Націоналістів була першою в українській історії організацією, що ідеологічно оформилася як націоналістична. Саме ЛУН вперше почала використовувати назву «націоналістичний», замість використовуваних до цього «національний» або «державницький».