Гірнича промисловість Венесуели: відмінності між версіями

У 1990-х рр. [[гірнича промисловість]] [[Венесуела|Венесуели]] забезпечувала бл. 7% [[ВВП]] і бл. 95% валютних надходжень, хоч зайнято в ній було менше 3% економічно активного населення країни. В. займає 2-е місце серед країн Лат. Америки за вартістю продукції гірн. пром-стіпромисловості. В структурі галузі 98% складає паливна промисловість. Держ. сектор контролює біля 97% видобутку к.к. Понад 85% продукції гірн. пром-стіпромисловості В. експортує. Імпортує мідь, свинець, цинк та ін руди.

На початку XXI ст. у країні видобували '''нафту''' (Маракайбо – центр нафтової пром-стіпромисловості Венесуели), Au, вугілля, Ni, алмази, сировину для цементної пром-стіпромисловості і буд. матеріалів. У Венесуелі діє сприятливе для інвестицій гірниче законодавство. Здійснюється програма стимулювання розвитку мінерально-сировинного сектора, включаючи додаткові заходи по поліпшенню інвестиційного клімату, стимулювання нетрадиційних напрямів видобутку і переробки мінеральної сировини.

Геол. служба у В. здійснюється Міністерством енергетики і гірничодобувної пром-стіпромисловості. Наук. дослідження ведуться в АН. Гірничо-геол. кадри готують університети в містах Каракас, Маракайбо, а також Школи нафтової техніки в мм. Ансоатегі і Маракайбо, Школа інженерів геології і гірн. справи в м. Болівар та ін. Осн. періодичні видання з геології і гірн. справи: "Petroleo у mineria de Venezuela" (з 1948); "Boletin de geologia" (з 1951), "Carta semanal" (з 1958).