Андрій був позашлюбним [[син]]ом київського [[міщани|міщанина]] Феодосія Чиркова та Олександри Ющинської, яка торгувала в Києві [[груша]]ми, [[яблуко|яблуками]] та зеленню. [[Батько|Батька]] він не знав: незабаром після його народження Чирков покинув матір і потім був призваний на військову службу, проживши з Ющинською всього два роки. У [[1905]] році Ющинська вийшла заміж за палітурника Луку Приходька.
Хлопчик ріс без особливого нагляду, оскільки його [[вітчим]], зайнятий у своїй майстерні, з'являвся вдома тільки на [[субота|суботу]] та [[неділя|неділю]]. ФактичноНайбільше вихованням керувалазаймалася бездітна і відносно заможна (володіла коробковою майстернею) [[тітка]], Наталія Ющинська. Вона ж оплачувала його навчання: у 8 років хлопчика віддали в «притулок», при церкві святого Феодора в передмісті [[Лук'янівка (Київ)|Лук'янівки]]; на наступний рік у вчительську семінарію. Сам Андрій був до тітки дуже прив'язаний і на питання приятеля, чи любить він матір і вітчима, відповідав, що найбільше любить тітку. Хлопчик висловлював бажання стати [[священик]]ом («форма подобалася, положення подобалося» — пояснював його [[репетитор]] Мочуговський), і близько дев'яти місяців з ним займався псаломщик церкви Феодора [[диякон]] Дмитро Мочуговський, після чого в [[1910]] році він вступив до [[Києво-Софійське духовне училище|Києво-Софійського духовного училища]] при [[Софійський собор (Київ)|Софійському соборі]].
Хлопчика характеризували як здібного, допитливого і сміливого (за те, що постійно ходив ночами і не боявся темряви, він отримав прізвисько «домовий»); при тому «був потайливий, ні з ким не сходився, тримався одноосібно».
