Вікіпедія

Жан Батіст Люллі: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 10:
Люллі довгий час не признавав опери і вважав, що французька мова непридатна для цього жанру, проте на початку 1670-х рр. він круто змінив свої погляди. В період 1672-86 рр. він поставив в Королівській академії музики 13 ліричних трагедій (серед яких «Кадм і Герміона», «Альцеста», «Тесей», «Атіс», «Арміда», «Ацис і Галатея»). Саме ці твори заклали основи французького музичного театру, визначили тип національної опери, що впродовж декількох десятиліть панував у Франції. «Люллі створив національну французьку оперу, в якій як текст, так і музика поєднуються з національними засобами вирази і смаками і яка відображає як недоліки, так і достойність французького мистецтва», — пише німецький дослідник Р. Кречмер.
 
Стиль ліричної трагедії Люллі формувався в найтісніших стосунках з традиціями французького театру епохи класицизму. Тип великої п'ятиактної композиції з прологом, манера декламації і сценічної гри, сюжетні джерела (давньогрецька міфологія, історія Стародавнього Риму), ідеї і етичні проблеми (конфлікт відчуття і розуму, почуття й повинності) зближують опери Люллі з трагедіями П. Корнеля і Ж. Расіна. Не менш важливим є зв'язок ліричної трагедії з традиціями національного балету - — великі дивертисменти (вставні танцювальні номери, не пов'язані з сюжетом), урочисті ходи, процесії, свята, чарівні картини, пасторальні сцени підсилювали декоративно-видовищні якості оперного спектаклю. Традиція введення балету в оперу виявилася надзвичайно стійкою і зберігалася у французькій опері протягом кількох століть. Вплив Люллі позначився в оркестрових сюїтах кінця XVII- початку XVIII століття (Р. Муффат, І. Фукс, Г. Телеман і ін.). Написані в дусі балетних дивертисментів Люллі, вони включали французькі танці і характеристичні п'єси. Великого поширення в оперній і інструментальній музиці XVIII століття набув особливий тип увертюри, що склався в ліричній трагедії Люллі (т.з. "«французька"» увертюра, що складається з повільного, урочистого вступу і енергійного, рухливого основного розділу).
 
У другій половині XVIII століття лірична трагедія Люллі і його послідовників (М. Шарпантьє, А. Кампра, А. Детуш), а разом з нею і весь стиль придворної опери стає об'єктом запеклих дискусій, пародій, осміювання ("«війна буффонів, війна глюкістів і піччинністів"»). Мистецтво, що виникло в епоху розквіту абсолютизму, сприймалося сучасниками Дідро і Руссо як занепале, мляве, пихато-помпезне. В той самий час творчість Люллі, що зіграла певну роль у формуванні великого героїчного стилю в опері, привертала увагу оперних композиторів ([[Рамо|Ж.  Ф.  Рамо]], [[Гендель|Р.  Ф.  Гендель]], [[Глюк|К.  В.  Глюк]]), що тяжіли до монументальності, патетики, строго раціональної, впорядкованої організації цілого.
 
== Спадщина ==
Основні твори:
{{стовбці1}}
 
===== балети: =====
:* ''Les Noces de Pélée et de Thétis'' ([[1654]])
Рядок 24 ⟶ 25:
:* ''Le Naissance de Vénus'' ([[1665]])
:* ''Les muses'' ([[1666]])
 
===== опери (ліричні трагедії): =====
:* ''Cadmus et Hermione'' ([[1673]])
Рядок 38 ⟶ 40:
:* ''Roland'' ([[1685]])
:* ''[[Armida (opera Lully'ego)|Armide]]'' ([[1686]])
:* ''Achille Polyxéne'' ([[1687]])
{{стовбці2}}
 
===== комедії: =====
:* ''L'Impromptu de Versailles'' ([[1663]])
Рядок 50 ⟶ 53:
:* ''La Comtesse d'Escarbagnas'' ([[1671]])
:* ''Les Burgeois gentilhomme'' ([[1671]])
 
===== церковна музика: =====
:* ''Jubilate Deo (Motet de la Paix)'' ([[1660]])
:* ''O Lachrymae fideles'' ([[1664]])
:* ''Miserere'' ([[1664]])
:* ''Plaude Laetare Gallia'' ([[1668]])
:* ''Te Deum'' ([[1677]])
:* ''De profundis'' ([[1683]])
Рядок 61 ⟶ 65:
:* ''Quae fremuerunt'' ([[1685]])
:* ''Benedictus'' ([[1685]])
 
===== інструментальні твори: =====
:* ''Les trio des opéra, mis en ordre pour les concerts'' ([[1690]])
Рядок 88 ⟶ 93:
* Beaussant, Philippe. ''Lully ou Le musicien du Soleil''. Paris: Éditions Gallimard, 1992
* Bukofzer, Manfred, ''Muzyka w epoce baroku. Od Monteverdiego do Bacha''. przekł. E. Dziębowska, Warszawa 1970.
* Anthony, James R. Hasło "«Lully"» w: The New Grove Dictionary of Music and Musicians. 1980, tom 14, s. 315-326315–326.
* Merrick Jeffrey, Bryant T. Ragan, Jr., ''Homosexuality in Early Modern France. A Documentary Collection''. New York and Oxford: Oxford University Press, 2001
* Muffat, Georg ''Suavioris harmoniae instrumentalis hyporchematicae florilegium primum'', Augsburg, 1695.
* Roland, Romain ''Z pierwszych wieków opery'', Przekł. J. Kozłowski, Kraków 1971.
* de la Viéville, Lecerf, ''Comparaison de la musique italienne et de la musique française, où, en examinant en détail les avantages des spectacles et le mérite des compositeurs des deux nations, on montre quelles sont les vraies beautés de la musique'', Bruxelles, 1704.
 
== Див. також ==
* [[8676 Люллі]] - — астероїд, названий на честь композитора.
 
== Джерела і посилання ==
Рядок 100 ⟶ 106:
* [http://opus100.free.fr/fr/baroque0.html Marche pour la Cérémonie des Turcs]
* {{IMSLP|id=Lully, Jean-Baptiste|cname=Жан Батіст Люллі}}
* И. Охалова Ж. Б. Люлли//[http://www.belcanto.ru/lully.html на сайті belcanto.ru]
{{DEFAULTSORT:Люллі}}
* [http://sitelully.free.fr/ сайт, присвячений творчості Люллі]
<!--персони "«лю"», якщо комусь не йметься-->
 
[[Категорія:Французькі композитори]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Жан_Батіст_Люллі