Вікіпедія

Шуба Михайло Федорович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 27:
 
== Біографія ==
=== Дитинство і родина (1928-1945) ===
Народився [[30 жовтня]] [[1928]] року в селі [[Сасово (Виноградівський район)|Сасовому]] (тепер [[Виноградівський район|Виноградівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]) у родині заможних [[селяни|селян]]. Батько Федір (Ференц) Федорович Шуба і матір Ганна Василівна мали 4 дітей: Степана (Іштвана), Михайла, Василя (Лоці), Марічку (Морішку). Степан навчався у духовній семінарії, потім працював шкільним вчителем, згодом - завідувачем обласного відділу народної освіти. Племінником першої дружини Михайла був відомий футболіст [[Решко Стефан Михайлович|Степан Решко]].<ref name=bidz/>
 
=== Навчання (1946-1954) ===
За традицією у закарпатських селах лише старшого сина в родині відправляли вчитися до міста, оскільки навчання коштувало грошей, а молодші наслідували землю. Проте прихід радянської влади на Закарпаття у 1945 році призвів до «розкуркулення» Федора Шуби. У родини було забрано не тільки землю, але й худобу, сільгоспінвентар - і навіть хлів. Через це Михайло вирішив вчитись. За 1946-47 навчальний рік він здав екстерном іспити за 8-9 класи й поступив до 10 класу Чорнотисівської середньої школи. 1948 року Михайло закінчив школу майже на відмінно, а до того ж став чемпіоном Віноградівського району з шахів.<ref name=bidz/>
 
Того ж року він вступив до біологічного факультету [[Ужгородський державний університет|Ужгородського державного університету]]. Серед його однокурсників були майбутній ботанік [[Чопик Володимир Іванович|Володимир Чопик]] і майбутня дружина Шуби Єлизавета Семенович. Михайло спеціалізувався на кафедрі зоології під керівництвом відомого зоолога [[Колюшев Ілля Іванович|Іллі Колюшева]], який високо цінував здібного студента. Через «куркульське» походження йому не дали жити у гуртожитку, доводилося винаймати кімнату за невелику стипендію, також не прийняли до [[комсомол]]у. У [[1953]] році Шуба з відзнакою закінчив університет, проте направлення до [[аспірантура|аспірантури]] не отримав через те ж походження. Довелося рік працювати [[вчитель|вчителем]] [[біологія|біології]] у середній школі села [[Ставне]]. Туди ж направили за розподілом однокурсницю Михайла Єлизавету, з якою вони невдовзі побралися, незважаючи на певний спротив батьків.
 
=== Початок наукової роботи в Києві (1954-1967) ===
=== В Інституті фізіології ===
У [[1954]] році Михайло намагався поступити до аспірантури Київського університету, але його документи не прийняли через черговий донос відносно батька-куркуля. Але за рекомендацією завідувача кафедри фізіології [[Ємченко Андрій Іванович|Андрія Ємченка]] Шуба вступив в аспірантуру до [[Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України|Інституту фізіології імені О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця АН УРСР]] до відділу фізіології кровообігу та дихання. У цьому інституті Михайло Шуба працював все життя. У [[1958]] році захистив кандидатську [[дисертація|дисертацію]] на тему «Характеристика стану судиннорухового центру при порушенні судинного тонусу», присвячену нервовій регуляції скорочення м'язів кровоносних судин. Керівником цієї роботи був академік АМН СРСР [[Горєв Микола Миколайович|Микола Горєв]].
 
[[1955]] року в родини Шубів народився син Ярослав. Оскільки житлові умови молодої сім'ї були важкими (Шуби жили у маленькій кімнатці в дерев'яному бараці на [[Коломийська вулиця (Київ)|вулиці Коломиївській]]), тому більшу частину часу Михайло намагався відправляти сина до батьків дружини, які жили в селі [[Ключарки]] біля [[Мукачево|Мукачевого]]. У будинку не було навіть ванної кімнати, тому митися ходили до двоюрідного брата Михайла [[Бідзіля Микола Іванович|Миколи Бідзілі]].
Після захисту Шуба перейшов на постійну роботу до лабораторії електрофізіології, яку очолював [[академік]] [[Воронцов Данило Семенович|Данило Воронцов]], що тільки-но перейшов до Інституту з Київського університету. Воронцов доручив Шубі дослідити проблему електрофізіологічних властивостей гладеньких м'язів. Михайло (разом зі студентом Дмитром Артеменком) модифікував метод «{{нп5|сахарозний місток|сахарозного містка||Sucrose gap}}» за Стемпфлі для електрофізіологічного дослідження багатоклітинних препаратів. Завдяки цьому методу вдалося показати, що окремі міоцити мають електричні зв'язки між собою. Спільно зі своїм вчителем у [[1966]] опублікував [[монографія|монографію]]: «Фізичний електротон нервів і м'язів».<ref name=magu/> ▼
 
▲Після захисту Шуба перейшов на постійну роботу до лабораторії електрофізіології, яку очолював [[академік]] [[Воронцов Данило Семенович|Данило Воронцов]], що тільки-но перейшов до Інституту з Київського університету. Воронцов доручив Шубі дослідити проблему електрофізіологічних властивостей гладеньких м'язів. Михайло (разом зі студентом Дмитром Артеменком) модифікував метод «{{нп5|сахарозний місток|сахарозного містка||Sucrose gap}}» за Стемпфлі для електрофізіологічного дослідження багатоклітинних препаратів. Завдяки цьому методу вдалося показати, що окремі міоцити мають електричні зв'язки між собою. Спільно зі своїм вчителем у [[1966]] опублікував [[монографія|монографію]]: «Фізичний електротон нервів і м'язів».<ref name=magu/>
У [[1967]] році захистив докторську дисертацію на тему «Електрофізіологічні властивості гладеньких м'язів», після чого був обраний керівником відділу біофізики кровообігу. У відділі одразу створилося 2 групи: з біофізики гладеньких м'язів судин і з [[гемодинаміка|гемодинаміки]] та кардіодинаміки.<ref name=moib/> Таке співіснування продовжувалося недовго, і вже 1969 року за ініціативи Михайла Шуби було створено окремий відділ нервово-м'язової фізіології, який він і очолював до кінця життя. Завдяки допомозі директора Інституту фізіології [[Костюк Платон Григорович|Платона Костюка]] новостворений відділ налагодив багаторічне співробітництво з {{нп5|Інститутом біоорганічної хімії імені М.М. Шемякіна і Ю.О. Овчиннікова РАН|Інститутом біоорганічної хімії ім. М.М. Шемякіна АН СРСР|ru|Институт биоорганической химии имени М. М. Шемякина и Ю. А. Овчинникова РАН}}, що дозволило його співробітникам мати постійне надхоження нових біологічно активних сполук: блокаторів і активаторів роботи м'язів.<ref name=vlad/>▼
 
Академік Воронцов ставився до Шуби з повагою, називав своїм улюбленим учнем. 1963 року незадовго до смерті він за символічну ціну продав Михайлові свою «[[ГАЗ-21|Волгу]]». Під час своєї подорожі по Закарпаттю відвідав батьків Михайла і Єлизавети.
 
=== Науковий центр із дослідження гладеньких м'язів (1967-1984) ===
▲У [[1967]] році Шуба захистив докторську дисертацію на тему «Електрофізіологічні властивості гладеньких м'язів», після чого був обраний керівником відділу біофізики кровообігу. У відділі одразу створилося 2 групи: з біофізики гладеньких м'язів судин і з [[гемодинаміка|гемодинаміки]] та кардіодинаміки.<ref name=moib/> Таке співіснування продовжувалося недовго, і вже 1969 року за ініціативи Михайла Шуби було створено окремий відділ нервово-м'язової фізіології, який він і очолював до кінця життя. Завдяки допомозі директора Інституту фізіології [[Костюк Платон Григорович|Платона Костюка]] новостворений відділ налагодив багаторічне співробітництво з {{нп5|Інститутом біоорганічної хімії імені М.М. Шемякіна і Ю.О. Овчиннікова РАН|Інститутом біоорганічної хімії ім. М.М. Шемякіна АН СРСР|ru|Институт биоорганической химии имени М. М. Шемякина и Ю. А. Овчинникова РАН}}, що дозволило його співробітникам мати постійне надхоження нових біологічно активних сполук: блокаторів і активаторів роботи м'язів.<ref name=vlad/>
 
Роботи відділу Шуби з блокування синаптичної передачі активною речовиною з [[Бджолина отрута|отрути бджоли]] були помічені за кордоном СРСР. У [[1973]]-[[1974]] роках Михайло Федорович на запрошення британської дослідниці і відомого фахівця з м'язової фізіології {{нп5|Едіт Бюльбрінг|Едіт Бюльбрінг||Edith Bülbring}} впродовж року працював в [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]] в [[Англія|Англії]]. Дозвіл на відрядження у капіталістичну країну сину куркуля знову довелося здобувати з перешкодами, у цьому допоміг знову академік Костюк. Про відрядження Шуби статтю надрукував радянський журнал «Огонёк».
Рядок 46 ⟶ 51:
Після повернення з Британії Михайло Федорович поставив задачу перетворити свій відділ на один зі світових центрів дослідження гладеньких м'язів. Для цього він організував і провівя у Києві міжнародний симпозіум. У 1974 році в СРСР вперше зібралися всі найвизначніші дослідники гладенької мускулатури на симпозіумі «Фізіологія гладеньких м'язів». Збірник доповідей цієї конференції був виданий за редаккцією Едіт Бюлбрінг і Михайла Шуби і став підсумком 30 років дослідження гладеньких м'язів<ref>Physiology of smooth muscles. Ed. by Edith Bulbring and M.F. Shuba. Raven Press, New York, 1976</ref>. Уже в незалежній Україні Шуба провів другий міжнародний форум «Фізіологія і біофізика гладеньких м'язів» 2003го року, що співпав із 75-річчям вченого.<ref name=magu/>
 
=== Викладач і громадянин (1984-1995) ===
=== Викладацька діяльність ===
Упродовж багатьох років читав курси лекцій з біофізики в [[Київський університет|Київському національному університеті імені Тараса Шевченка]]. З 1984 по 1995 рік був завідувачем кафедри біофізики.<ref name=miro/>
 
У [[1990]] році читав лекції у [[Нью-Йоркський університет|Нью–Йоркському університеті]].
 
=== У незалежній Україні (1995-2007) ===
 
=== Сім'я ===
Рядок 75 ⟶ 82:
* {{Citation | last = Шуба| first = М. Ф.| author-link = | last2 = | first2 = | author2-link = | title = Физический электротон в гладкой мышце | journal = Биофизика | volume = 4| issue = | pages = 52-59 | date = | origyear = | year = 1961 | month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}
* {{Citation | last = Шуба| first = М. Ф.| author-link = | last2 = | first2 = | author2-link = | title = Влияние ионов натрия на физический электротон гладкой мышцы | journal = Биофизика | volume = 7| issue = | pages = 193-200| date = | origyear = | year = 1962| month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}
* {{Citation | last = Шуба | first = М. Ф. | author-link = | last2 = Тараненко | first2 = В. М. | author2-link = | last3 = Кочемасова| first3 = Н. Г. | title = Действие ионов калия на электрогенез и сокращение в гладких мышцах мочеточника | journal = Физиол. журн. СССР | volume = 66 | issue = 10 | pages = 1200-1208 | date = | origyear = | year = 1980 | month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}
* {{Citation | last = Шуба | first = М. Ф. | author-link = | last2 = Тараненко | first2 = В. М. | author2-link = | last3 = Кочемасова| first3 = Н. Г. | title = Действие ионов марганца на электрогенез и сокращение в гладких мышцах мочеточника| journal = Физиол. журн. СССР | volume = 64 | issue = 8 | pages = 1209-1216 | date = | origyear = | year = 1980 | month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}
* {{Citation | last = Тараненко | first = В. М. | author-link = | last2 = Кочемасова| first2 = Н. Г. | author2-link = | last3 = Никитина | first3 = Е. И. | last4 = Шуба| first4 = М. Ф.| title = Селективное торможение верапамнлом тонической компоненты калиевой контрактуры гладкомышечных клеток воротной вены | journal = Бюл. экспернм. биологии и медицины | volume = 88| issue = | pages = 311-314 | date = | origyear = | year = 1978| month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}
 
 
 
* {{Citation | last = Шуба | first = М. Ф. | author-link = | last2 = Тараненко | first2 = В. М. | author2-link = | last3 = Кочемасова| first3 = Н. Г. | title = Действие ионов марганца и верапамила на электрогенез и сокращение в гладких мышцах мочеточника | journal = Физиол. журн. СССР | volume = 64 | issue = | pages = | date = | origyear = | year = 1980 | month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}
* {{Citation | last = Шуба | first = М. Ф. | author-link = | last2 = Тараненко | first2 = В. М. | author2-link = | last3 = Кочемасова| first3 = Н. Г. | title = Действие ионов марганца и верапамила на электрогенез и сокращение в гладких мышцах мочеточника | journal = Физиол. журн. СССР | volume = 64 | issue = | pages = | date = | origyear = | year = 1980 | month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}
* {{Citation | last = Шуба | first = М. Ф. | author-link = | last2 = Тараненко | first2 = В. М. | author2-link = | last3 = Кочемасова| first3 = Н. Г. | title = Действие ионов марганца и верапамила на электрогенез и сокращение в гладких мышцах мочеточника | journal = Физиол. журн. СССР | volume = 64 | issue = | pages = | date = | origyear = | year = 1980 | month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}
* {{Citation | last = Шуба | first = М. Ф. | author-link = | last2 = Тараненко | first2 = В. М. | author2-link = | last3 = Кочемасова| first3 = Н. Г. | title = Действие ионов марганца и верапамила на электрогенез и сокращение в гладких мышцах мочеточника | journal = Физиол. журн. СССР | volume = 64 | issue = | pages = | date = | origyear = | year = 1980 | month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}
* {{Citation | last = Шуба | first = М. Ф. | author-link = | last2 = Тараненко | first2 = В. М. | author2-link = | last3 = Кочемасова| first3 = Н. Г. | title = Действие ионов марганца и верапамила на электрогенез и сокращение в гладких мышцах мочеточника | journal = Физиол. журн. СССР | volume = 64 | issue = | pages = | date = | origyear = | year = 1980 | month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}
 
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Шуба_Михайло_Федорович