Постійний запам'ятовувач: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ZatulyViter (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Ananserr (обговорення | внесок)
стаття доповнена за рахунок перекладу російськомовної версії
Рядок 3:
 
'''Постійний запам'ятовувач''', ''пам'ять постійного зберігання'', ''постійний запам'ятовувальний пристрій (ПЗП)'', ''пам'ять тільки для читання'' ({{lang-en|'''ROM''' - Read Only Memory}})  — [[енергонезалежна пам'ять]], з якої може проводитись тільки
зчитування даних.<ref>ДСТУ 2480-94 Засоби автоматизації налагодження пристроїв та систем на основі мікропроцесорів. Терміни та визначення.</ref> Прикладом ПЗП є [[мікросхема]] ROM, яка використовується для керування роботою апаратної частини [[комп'ютер]]а. Ця мікросхема містить [[BIOS]] (Basic Input/Output System&nbsp;— базова система введення/виведення). [[Комп'ютер]] звертається до [[BIOS]] зразу ж після подачі живлення на [[центральний процесор]], ще до завантаження [[операційна система|операційної системи]].
 
== Класифікація ==
=== За типом виконання ===
* Масив даних суміщений із '''пристроєм вибірки''' (зчитувальним пристроєм), у цьому випадку масив даних часто в розмові називається '''«прошивка»''':
** [[мікросхема]] ПЗП;
** Один із внутрішніх ресурсів однокристальної мікроЕОМ ([[мікроконтролер]]а), як правило ''FlashROM''.
* Масив даних існує самостійно:
** [[Компакт-диск]];
** [[перфокарта]];
** [[Перфострічка]];
** монтажні «1» та монтажні «0».
 
=== За різновидами мікросхем ПЗП ===
* За технологією виготовлення кристалу:
** '''ROM''' — ({{lang-en|read-only memory}}, постійний запам'ятовувальний пристрій), масочний ПЗП, виготовляється фабричним методом. У подальшому немає можливості змінити записані дані.
** '''[[PROM]]''' — ({{lang-en|programmable read-only memory}}, програмований '''ПЗП''' ('''ППЗП''')) — '''ПЗП''', однократно «прошиване» користувачем.
** '''[[EPROM]]''' — ({{lang-en|erasable programmable read-only memory}}, перепрограмовний/репрограмовний '''ПЗП''' ('''ПППЗП'''/'''РПЗП''')). Наприклад, вміст мікросхеми К537РФ1 витиралося за допомогою ультрафіолетової лампи. Для проходження ультрафіолетових променів до кристалу в корпусі мікросхеми було передбачене віконце з кварцовим склом.
** '''[[EEPROM]]''' — ({{lang-en|electrically erasable programmable read-only memory}}, перепрограмовний '''ПЗП''' з витиранням електричним способом). Пам'ять такого типу може витиратись і заповнюватись даними декілька десятків тисяч разів. Використовується в твердотільних накопичувачах. Одним із різновидів EEPROM є '''[[флеш-пам'ять]]''' ({{lang-en|flash memory}}).
** ПЗП на '''[[Магнітоелектронні запам'ятовувальні пристрої|магнітних доменах]]''', наприклад, К1602РЦ5, мав складний пристрій вибірки і зберігав досить великий обсяг даних у вигляді намагнічених ділянок кристалу, при цьому не маючи рухомих частин (див. [[Комп'ютерна пам'ять]]). Забезпечувалась необмежена кількість циклів перезапису.
** '''NVRAM''', non-volatile memory — «пам'ять, що не руйнується», строго кажучи, не є ПЗП. Це [[ОЗП]] невеликого обсягу, конструктивно суміщений із батарейкою. В [[СРСР]] такі пристрої часто називались ''«Dallas»'' за іменем фірми, що випустила їх на ринок. В NVRAM сучасних ЕОМ батарейка вже конструктивно не пов'язана з [[ОЗП]] і може бути замінена.
* За видом доступу:
** З паралельним доступом ('''parallel mode''' або '''random access'''): такий ПЗП може бути доступний у системі в адресному просторі [[ОЗП]]. Наприклад, К573РФ5;
** З послідовним доступом: такі ПЗП часто використовуються для однократного завантаження констант або прошивки в процесор або [[ПЛІС]], використовуються для зберігання налаштувань каналів телевізора та ін. Наприклад, 93С46, AT17LV512A.
* За способом ''програмування'' мікросхем (запису в них прошивки):
** Непрограмовні ПЗП;
** ПЗП, програмовні лише за допомогою спеціального пристрою — ''програматора ПЗП'' (як однократно, так і багатократно прошивані). Використання програматора необхідне, зокрема, для подачі нестандартних і відносно високих напруг (до +/- 27 В) на спеціальні виводи.
** Внутрішньосхемно (пере)програмовні ПЗП (''ISP, in-system programming'') — такі мікросхеми мають всередині генератор усіх необхідних високих напруг, і можуть бути перепрошиті без програматора і навіть без випайки з друкованої плати, програмним способом.
 
== Застосування ==
 
Прикладом ПЗП є [[мікросхема]] ROM, яка використовується для керування роботою апаратної частини [[комп'ютер]]а. Ця мікросхема містить [[BIOS]] (Basic Input/Output System&nbsp;— базова система введення/виведення). [[Комп'ютер]] звертається до [[BIOS]] зразу ж після подачі живлення на [[центральний процесор]], ще до завантаження [[операційна система|операційної системи]].
 
[[Мікросхема]] ППЗ здатна тривалий час зберігати [[інформація|інформацію]], навіть при вимкненому [[комп'ютер|комп'ютері]]. Кажуть, що [[Комп'ютерна програма|програми]], які знаходяться в ППЗ, «зашиті» у ній&nbsp;— вони записуються туди на етапі виготовлення мікросхеми. Комплект [[Комп'ютерна програма|програм]], що знаходиться у сучасних ППЗ, утворює базову систему введення/виведення BIOS (Basic Input Output System). Основне призначення цих [[Комп'ютерна програма|програм]] полягає в тому, щоб перевірити склад та працездатність системи та забезпечити взаємодію з [[клавіатура|клавіатурою]], [[монітор|монітором]], [[Твердий диск|жорсткими]] та гнучкими дисками.