Гецко Іван Михайлович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Титули та досягнення: доповнення |
→Життєпис: доповнення |
||
Рядок 33:
Народився у Дніпропетровську та ще у ранньому віці сім'я переїхала до [[Закарпаття]]. Батько Івана Гецка був футболістом, виступав у другій лізі. Він славився своїм хорошим ударом і син ще з також дитинства намагався виробити сильний і точний удар — згодом майбутній нападник відзначався своїм умінням виконувати штрафні удари. Першим дорослим колективом для Гецка стало [[Закарпаття (футбольний клуб)|ужгородське «Закарпаття»]] — команда другої ліги СРСР, куди футболіста запросили у [[1986]] році. У [[1988]] році проходив військову службу у армійських командах «Зірка» (Бердичів) та [[СКА (Львів)|СКА «Карпати» (Львів)]].
Після повернення до Закарпаття гравцем почали цікавитися сильні колективи — гравця запрошував [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтар» (Донецьк)]] і сторони навіть попередньо все узгодили, але навесні 1989 року до [[Ужгород]]а прибув один з тренерів одеситів [[Володимир Плоскина]] і врешті-решт нападник віддав перевагу [[Чорноморець (Одеса)|одеському «Чорноморцю»]]. Одеська команда в кін. 80-х — поч. 90-х років зібрала пристойний колектив ([[Юрій Нікіфоров]], [[Цимбалар Ілля Володимирович|Ілля Цимбалар]], [[Дмитро Парфьонов]]), який під керівництвом [[Прокопенко Віктор Євгенович|Віктора Прокопенка]] виграв [[Кубок Федерацiї футболу СРСР]] 1990 року, фінішував четвертим у чемпіонаті СРСР 1991 року та виграв [[Кубок України з футболу|Кубок України]] сезонiв 1992
У 1990 році отримав запрошення до [[Збірна СРСР з футболу|збірної СРСР]]. За неї Гецко провів 5 ігор. Також нападник увійшов до історії як автор першого забитого м'яча [[Збірна України з футболу|збірної України]]. У [[Перший матч збірної України з футболу|дебютній грі «синьо-жовтих»]] проти Угорщини він вийшов на заміну у кінці матчу і забив єдиний гол українців — на 90 хв. ударом зі штрафного (у підсумку угорці перемогли 3:1).
| |||