Шуба Михайло Федорович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 38:
Після захисту Шуба перейшов на постійну роботу до лабораторії електрофізіології, де вивчав проблеми електрофізіологічних властивостей гладеньких м'язів. Він модифікував метод «сахарозного містка» для електрофізіологічного дослідження багатоклітинних препаратів. Спільно зі своїм вчителем [[академік]]ом [[Воронцов Данило Семенович|Данилом Воронцовим]] у [[1966]] опублікував [[монографія|монографію]]: «Фізичний електротон нервів і м'язів». У [[1967]] році захистив докторську дисертацію на тему «Електрофізіологічні властивості гладеньких м'язів», після чого був обраний керівником відділу патофізіології кровообігу.
 
У [[1974]] році рік працював в [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]] в [[Англія|Англії]] під керівництвом відомого фахівця з м'язової фізіології [[{{нп5|Едіт Бюльбрінг]].|Едіт Бюльбрінг||Edith Bülbring}}. Створив оригінальну концепцію природи судинного тонусу — основи формування кров'яного тиску. У [[1990]] році читав лекції у [[Нью-Йоркський університет|Нью–Йоркському університеті]].
 
Організував проведення у Києві двох міжнародних симпозіумів. У 1974 році в СРСР вперше зібралися всі найвизначніші дослідники гладенької мускулатури на симпозіумі «Фізіологія гладеньких м'язів». Збірник доповідей цієї конференції був виданий за редаккцією Едіт Бюлбрінг і Михайла Шуби і став підсумком 30 років дослідження гладеньких м'язів<ref>Physiology of smooth muscles. Ed. by Edith Bulbring and M.F. Shuba. Raven Press, New York, 1976</ref>. Уже в незалежній Україні Шуба провів другий міжнародний форум «Фізіологія і біофізика гладеньких м'язів» 2003го року, що співпав із 75-річчям вченого.