Кизикермен: відмінності між версіями

[[Файл:Kazykermen.jpg|міні|праворуч|250пкс|Облога КизикерменуКизикермена російськими військами за участі Мазепи.]]

'''КизикерменКизикерме́н''' (з [[Турецька мова|турецької]] — '''Дівоча фортеця''') — стародавнє [[місто]]-[[фортеця]]. Нині місто [[Берислав]] ву [[Херсонська область|Херсонській області]].

Місто виникло в перших століттях нашої ери під назвою [[Метрополіс]], пізніше перейменований [[готи|готами]], які зробили його своєю [[столиця|столицею]], в Данпарштадт (що перекладається як місто на Дніпрі) . Проіснував до гунського нашестя ([[IV століття]]).

На початку [[XV століття]] [[Велике князівство Литовське|литовська]] [[митниця]] [[Вітовт]]а. Після смерті [[Великий князь Литовський|великого князя литовського]] Вітовта переходить під контроль [[Кримські татари|кримських татар]], які близько [[1450]] збудували тут [[Фортеця|фортецю]] Казікермен (або Кизикермен, з турецької — ''"«Судейська фортеця"»'', від слова "«кази"» — [[суддя]]; інший варіант [[переклад]]у — ''"«Дівоча фортеця"»'').

Наприкінці [[1660]]-х рр. зводиться кам'яна фортеця — один з опорних пунктів турецького панування в [[Північне Пичорномор'я|Північному Причорномор'ї]]. Розташовувалася у районі [[Пристань|пристані]] сучасного [[Берислав]]уа і складалася з малого, середнього і великого містечок. Мале містечко (цитадель) містилося на кам'яній скелі поруч балки Кизикерменки. [[1678]]-[[1679|79]] фортецю було значно розширено — зі східного боку замку добудували "«середнє"» містечко з кам'яними стінами.

Казікермен оточував великий [[форштадт]] ([[передмістя]]) із земляними укріпленнями. Місто разом з інимиіншими сусідніми фортецями — [[Тавань|Таванню]], [[Іслам-Кермен]]ом, [[Шагін-Кермен]]ом — забезпечувало охорону татарської переправи через [[Дніпро]]. Воно було серйозною перешкодою для морських походів [[запорожці]]в і [[плацдарм]]ом для нападів на [[Україна|Україну]].

[[Козак]]и постійно загрожували Кизикермену. [[1670]] [[Іван Сірко]] взяв його в [[Облога|облогу]], а через рік частково зруйнував. [[31 липня]] [[1695]] фортеця була захоплена російсько-українськими військами Б.Шеремет'єваШереметьєва та [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] під час успішного [[Азовсько-Дніпровські походи 1695—1696|Дніпровського походу]].

[[1698]] під час [[Кримські походи|Кримського походу]] російсько-українська армія брала фортецю в облогу. За умовами [[Константинопольський мирний договір|Константинопольського мирного договору]] [[1700]] вона мала залишатися незаселеною. Утім, місто фактично продовжувало існувати у [[XVIII]]  ст. як значний пункт транзитної торгівлі. Після [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|російсько-турецької війни 1768—17741768–1774]] Кизикермен — у складі [[Російська імперія|Російської імперії]] (певний час існував навіть [[Кизикерменський повіт]] [[Херсонська провінція|Херсонської провінції]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]). Заселявся переважно переселенцями з [[Полтавська губернія|Полтавської]] та [[Чернігівська губернія|Чернігівської губерній]].

У [[1784]] році на [[руїни|руїнах]] Кизикермена виникло [[місто]] [[Берислав]]. У 1858 році в проекті герба Берислава було увічнено колишню назву міста — - "«Дівоча фортеця"»: у золотому щиті, на чорній горі, - — червона кругла вежа, на якій стоїть дівчина в блакитному убранні; у вільному куті щита - — герб Херсонської губернії.

1. Українське козацтво: Мала енциклопедія. К.–Запоріжжя-Запоріжжя, 2002.

3. Топографическое описание доставшимся по мирному трактату от Оттоманской Порты во владение Российской империи землям. 1774 г. "«Записки Одесского общества истории и древностей"» 1868, т. 7