Джміль червонуватий: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Картка:Таксономія | name= ''Джміль червонуватий'' | image= Bombus.ruderatus.-.lindsey.jpg | regnum= Тварини (Anim...
 
мНемає опису редагування
Рядок 19:
 
== Поширення ==
Ареал цього виду охоплює територію Давнього [[Середземномор'я]] на схід до [[Мала Азія|Малої Азії]].
 
На території [[Україна|України]] вид зустрічається у західних, північних та центральних районах. За останнє десятиріччя зареєстрований у Харківській, Донецькій областях та у Криму. Нещодавно також підтверджено його знахідку на західному Поділлі та Закарпатті (за даними І. Б.  Коновалової, 2005, 2007).
 
== Морфологічні ознаки ==
Довжина тіла маток  20–22 20-22 мм, самців  18–20 18-20 мм. Довжина щік майже в 2 рази більша за ширину мандибул у місці їх прикріплення. Ширина перев'язки із чорних волосків між крилами трохи більша за ширину перев'язки з жовтих волосків на передній частині спинки.
 
== Особливості біології ==
Соціальний вид. Самиці запліднюються самцями восени, після чого зимують під землею в норах мишоподібних [[гризуни|гризунів]] або під [[мох]]ом чи листям, а навесні кожна молода матка самостійно будує гніздо на поверхні землі або в норах гризунів. Літає з квітня до жовтня. В одному гнізді вирощується до 100 робочих особин та приблизно така ж кількість репродуктивних особин  — самців і майбутніх маток, статевої зрілості матки досягають навесні наступного року; матки живуть 1 рік, а робочі особини від 1 до 3 місяців.
 
== Значення ==
Джміль червонуватий — запилювач квіткових рослин, в тому числі сільськогосподарських, таких як огірки, гарбузи та інші бахчеві культури.
 
== Загрози та охорона ==
Основними факторами, що призводять до зниження чисельності, є значне скорочення місць, придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд цього виду під час оранки полів, луків або скошування рослин та загибель дорослих особин при обробках полів пестицидами.
 
Охороняється в [[Український степовий природний заповідник|Українському степовому]], [[Опукський природний заповідник|Опукському]], [[Карадазький природний заповідник|Карадазькому]] ПЗ та у [[Медобори (заповідник)|ПЗ «Медобори»]]. Необхідно створити заказники і нові заповідники в інших місцях мешкання виду.