Дун Цічан: відмінності між версіями

До них за манерою виконання примикає альбомний аркуш «Фан Ван Мен шань-шуй» («Пейзаж у стилі Ван Мена», 62,3 x40, 6 см, папір, туш, фарби, Музей Нельсона-Аткінса, Канзас-Сіті), який вважають одним з кращихнайкращих творінь Дун Цичана. Відтворений ландшафт щодо структурної щільності і насиченості колориту відповідає стилістиці [[Ван Мен]]а, але при цьому автор майстерно вводить в композицію елементи і образи, висхідні до інших художніх традицій. Так, розташовані на задньому плані гірські кручі, що складаються з шаруватих складок і обрізані верхнім краєм картини, запозичені з академічного пейзажу провідних майстрів епохи [[Династія Сун|Північна Сун]], а у розміщених спереду соснах з вигадливо вигнутими стовбурами безпосередньо вгадуються зразки Ма Юаня. Ритміка картини задана варіаціями силуетів гірських форм і дерев, а архаїзм і умовність пейзажу посилені насиченістю простору зображеннями, свідомої неопрацьованість повітряного середовища та площинною у трактуваннях форм.