Корвініана: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 14 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q688736)
м →‎Книжкові скарби в Буді: стильові правлення за допомогою AWB
Рядок 35:
Але на тлі всіх цих зібрань Корвініана вигідно вирізнялася переважанням книжок са́ме світського спрямування та їхньою кількістю. Більшість зібрання складали книжки з [[історія|історії]] Європи, [[архітектура|архітектури]], [[фортеця|фортифікації]] та військової справи, [[географія|географії]], граматики, [[астрологія|астрології]] та [[астрономія|астрономії]], [[філософія|філософії]], [[медицина|медицини]], [[поезія|поезії]] тощо. З'явились і перші книжки [[Угорська мова|угорською мовою]].
 
Це доба зламу і переходу від [[рукопис]]ів,(тобто [[кодекс]]ів), і виникнення перших друкованих книг, (тобто [[інкунабули|інкунабул]]). Обидва різновиди і були представлені і в Корвініані. Король не шкодував грошей на придбання та копіювання книжок. Він став замовником нових кодексів у місті Флоренція, а малюнки до них робили кращінайкращі художники [[столиця|столиці]] [[Тоскана|Тоскани]] . Серед них — Аттаванте дел Аттаванті (1457-1517), Джерардо дель Фора (1445-1497), Джованні Бакорді (1460-1547), Франческо д'Антоніо дель Керіко (2-га половина 15 століття).
 
Таке наповнювання бібліотеки було тривалим і витратним. Тому король створив власну майстерню з копіювання та створення кодексів у самій Буді. Зберігачами та бібліотекарями були призначені італійці Тадео Уголетті і Марціо Галеотто, гуманісти і вихователі сина короля (принца Яноша).