Тайпінське повстання: відмінності між версіями

'''Тайпі́нське повста́ння''' ({{lang-en|Taiping Rebellion}}) — національно-визвольне і релігійне повстання етнічних [[китайці]]в у Південному [[Китай|Китаї]] в [[1850]]— [[1864]] роках проти панування [[маньчжури|маньчжурської]] династії [[династія Цін|Цін]]. Повстанці проголосили створення незалежної китайської '''Тайпі́нської держа́ви''' ({{zh|c=太平天国|p=Tàipíng Tiānguó|l=Небесна держава Великого Спокою}}), правителем якої став їхній ватажок [[Хун Сюцюань]]. Впродовж 15 років тайпіни котролювали територію, населення якої становило 30 млн осіб. Вони проводили радикальні соціально-релігійні перетворення, поширюючи у містах власний [[даосизм|даосько]]-[[християнство|християнський]] синкретичний культ, головним ідеологом якого виступив [[Хун Женьгань]]. На знак непокори маньчжурам, тайпіни носили довге волосся замість довгої коси, яка передбачалася для всіх верств населення Китаю законом. Неспроможність маньчжурів швидко придушити повстання у перших роках, а також невдачі на фронтах [[Друга опіумна війна|Другої опіумної війни]], викликали низку повстань проти цінського режиму в інших частинах імперії. Проте після підписання династіюдинастією Цін [[Пекінський договір 1860|Пекінського договору]] [[1860]] року, маньчжурську владу підтримали британці й французи. 1864 року Тайпінське повстання було жорстоко придушене. В ході воєн загинуло від 20 до 30 млн осіб. В [[КНР|комуністичному Китаї]] тайпіни возвеличуються як національні герої, що виступили проти іноземного та соціального поневолення. Повстанню присвячений МузеїМузей історії тайпінів в [[Нанкін|Нанкіні]].