Газневіди: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Робот: вибрана стаття tr:Gazne Devleti; косметичні зміни |
|||
Рядок 1:
[[
'''Газневіди''' ({{lang-fa|غزنویان}}) — династія правителів [[Тюрки|тюркського]] походження<ref>''Islamic Central Asia: an anthology of historical sources'',
Хоча династію заснували тюрки, держава, в якій вони правили, була перською за мовою, культурою, літературою та звичаями<ref>David Christian: ''A History of Russia, Central Asia and Mongolia''; Blackwell Publishing, 1998; pg. 370: "Though Turkic in origin […] Alp Tegin, Sebuk Tegin and Mahmud were all thoroughly Persianized".</ref><ref>J. Meri (Hg.), ''Medieval Islamic Civilization: An Encyclopedia'', "Ghaznavids", London u.a. 2006, p. 294: ''"... The Ghaznavids inherited Samanid administrative, political, and cultural traditions and laid the foundations for a Persianate state in northern India. ..."''</ref><ref>[[Sydney Nettleton Fisher]] and William Ochsenwald, ''The Middle East: a history: Volume 1'', (McGraw-Hill, 1997);"'' "Forced to flee from the Samanid domain, he captured Ghaznah and in 961 established the famed Persianate Sunnite Ghaznavid empire of Afghanistan and the Punjab in India''".</ref><ref>Meisami, Julie Scott, ''Persian historiography to the end of the twelfth century'', (Edinburgh University Press, 1999), 143.''Nizam al-Mulk also attempted to organise the Saljuq administration according to the Persianate Ghaznavid model..''</ref>, а тому династію часто вважають радше перською<ref name="EIr" /><ref name="EI"/><ref>B. Spuler: The Disintegration of the Caliphate in the East; in: P.M. Holt, Ann K.S. Lambton, Bernard Lewis (Hrsg.): The Central Islamic Lands from Pre-Islamic Times to the First World War; The Cambridge History of Islam, Vol. 1a; Cambridge: Cambridge University Press, 1970; pg. 147: "One of the effects of the renaissance of the Persian spirit evoked by this work was that the Ghaznavids were also Persianized and thereby became a Persian dynasty."</ref><ref name="Shahrbanu">M.A. Amir-Moezzi, [http://www.iranicaonline.org/articles/sahrbanu "Shahrbanu"], ''[[Encyclopaedia Iranica]]'', Online Edition: ''"... here one might bear in mind that non-Persian dynasties such as the Ghaznavids, Saljuqs and Ilkhanids were rapidly to adopt the Persian language and have their origins traced back to the ancient kings of Persia rather than to Turkish heroes or Muslim saints ..."''</ref><ref name="E.Yar.">[http://www.iranicaonline.org/articles/ghaznavids Encyclopaedia Iranica, Iran: Islamic Period – Ghaznavids, E. Yarshater]</ref><ref>B. Spuler, "The Disintegration of the Caliphate in the East", in the ''Cambridge History of Islam'', Vol. IA: ''The Central islamic Lands from Pre-Islamic Times to the First World War'', ed. by P.M. Holt, Ann K.S. Lambton, and Bernard Lewis (Cambridge: Cambridge University Press, 1970). pg 147: ''One of the effects of the renaissance of the Persian spirit evoked by this work was that the Ghaznavids were also Persianized and thereby became a Persian dynasty.</ref><ref>Anatoly M Khazanov, André Wink, "Nomads in the Sedentary World", Routledge, 2padhte padhte to pagla jayega aadmi, ''A History of Russia, Central Asia and Mongolia'', Blackwell Publishing, 1998. pg 370: "Though Turkic in origin and, apparently in speech, Alp Tegin, Sebuk Tegin and Mahmud were all thoroughly Persianized"</ref><ref>Robert L. Canfield, Turko-Persia in historical perspective, Cambridge University Press, 1991. pg 8: "The Ghaznavids (989–1149) were essentially Persianized Turks who in manner of the pre-Islamic Persians encouraged the development of high culture"</ref><ref>John Perry. Iran & the Caucasus, Vol. 5, (2001), pp. 193–200. THE HISTORICAL ROLE OF TURKISH IN RELATION TO PERSIAN OF IRAN. Excerpt: "We should distinguish two complementary ways in which the advent of the Turks affected the language map of Iran. First, since the Turkish-speaking rulers of most Iranian polities from the Ghaznavids and Seljuks onward were already iranized and patronized Persian literature in their domains, the expansion of Turk-ruled empires served to expand the territorial domain of written Persian into the conquered areas, notably Anatolia and Central and South Asia. Secondly, the influx of massive Turkish-speaking populations (culminating with the rank and file of the Mongol armies) and their settlement in large areas of Iran (particularly in Azerbaijan and the northwest), progressively turkicized local speakers of Persian, Kurdish and other Iranian languages."(John Perry. Iran & the Caucasus, Vol. 5, (2001), pp. 193–200. THE HISTORICAL ROLE OF TURKISH IN RELATION TO PERSIAN OF IRAN)</ref>.
Рядок 7:
==Сходження до влади==
Серед [[гулями|гулямів]] Саманідів виділялися військові родини [[Сімджуриди|Сімджуридів]] та Газневідів. Сімджуриди отримали в управління область у північному Афганістані. Після смерті Абд аль-Маліка I дві родини вели між собою боротьбу за призначення нового еміра, яким би могли управляти. Абд аль-Малік помер [[961]] року, й між його братами зав'язалася боротьба за владу. Двір, в якому більший вплив мали писарі, а не полководці тюркського походження, відкинув претензії Алп-Тегіна на трон. Еміром став [[Мансур I]], а Алп-Тегін обачливо відійшов на південь від [[Гіндукуш
Боротьба за владу між тюркськими полководцями прискорила занепад Саманідів. Їхньою слабкістю скористалися нещодавно навернені в іслам [[карлуки]]. [[992]] року вони окупували Бухару й встановили в Трансоксанії династію [[Караханіди|Караханідів]]. Після смерті Алп-Тегіна 993 року Газневідів очолювали Ішак ібн Алп-Тегін, а потім Себук-тегін. Син Себук-тегіна [[Махмуд Газневі]] уклав із Караханідами угоду, за якою кордон між володіннями було встановлено по Аму-Дар'ї.
== Розквіт ==
Зять Алп-тегіна Себук-тегін почав розширювати володіння Газні, захоплюючи землі Саманідів, які відповідають сучасному Афганістану й частково Пакистану.
З Махмудом Газневі асоціюється розквіт держави Газневідів. При ньому завершилося підкорення земель Саманідів, він захопив Мултан, Сіндх і частину територій Буїдів. Правління Махмуда стало золотою добою династії. Він здійснив 17 походів у північну Індію, підкорив собі або змусив платити данину численні індійські князівства. Походи приносили йому велику військову здобич. За його правління землі Газневідів простягалися від Каспійського моря до Ямуни.
Рядок 21:
[[1058]] року державу Газневідів очолив син Масуда Ібрагім. Його правління продовжувалося до [[1098]]. Він стабілізував становище, уклавши мир із сельджуками й відновивши культурні та політичні зв'язки<ref name="Iranica"/>. Відрізані від західних земель, Газневіди підтримувалася за рахунок рейдів у Північну Індію, попри жорсткий опір індійських правителів, таких як [[Парамари]] з [[Малва|Малви]] та [[Гахадвали]] з [[Каннаудж]]а<ref name="Iranica"/>.
Масуд III правив 16 років, а після його смерті [[1115]] року, почалася боротьба за владу між його синами, яка завершилася схожденням Баграм-шаха, який визнав себе васалом сельджуків<ref name="Iranica"/>. [[1117]] року він переміг свого брата Арслана в битві при Газні. Баграм-шах був останнім правителем Газні. Його правління тривало 35 років. [[1151]] року місто захопив [[Алауддін Гуссейн]], правитель Гуридів. Газні горіло 7 днів, а Алауддін отримав прізвисько «Спалювача світу». Сельджуки допомогли Газневідам повернутися<ref name="Iranica"/>, але боротьба з Гуридами продожувалася, й Газневіди поступово втрачали свої землі. У північно-західній частині Індії вони втримували владу до завоювання [[Лахор]]а Хосравом Маліком 1186 року<ref name="Iranica"/>.
== Військові сили ==
Рядок 29:
== Держава і культура ==
Газневідські султани були тюркського походження, але всі свідчення про них арабські чи перські. Оскільки султани спиралися на тюрські війська, мабуть, в кульурі держави був певний тюркський елемент. Проте, за свідченнями, політично-адміністративний апарат мав перське походження й опирався на перські традиції.державобудування. У цій системі правитель був віддаленою, ледь не божественною фігурою, що стояла над масою купців, ремісників та селян, зобов'язаних в усьому йому коритися, понад усе в сплаті податків. Перси складали основу бюрократії, що піклувалася про поточні справи й забезпечувала фінансування професійного війська.
Рядок 42:
[[Категорія:Історія Афганістану]]
{{Link FA|tr}}
|