Scorpions: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Trent98 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Trent98 (обговорення | внесок)
Рядок 43:
[[1985]] року вийшов подвійний концертний альбом «[[World Wide Live]]», який пропонував підбірку творів з другого етапу кар'єри групи. Чудово записаний та продюсований, цей альбом пропонував Scorpions у їх найшаленішому та наймелодійнішому виданні, яке піднялось до чотирнадцятої позиції в американському чарті. Перед записом 1988 року лонгплея «[[Savage Amusement]]» — першого студійного за останні чотири роки, музиканти вирішили йти на заслужений відпочинок. Однак зроблений альбом не дуже відрізнявся від попередніх, хіба що був менш цікавим та зустрів критичні рецензії. Проте незважаючи на все це платівка потрапила до першої п'ятірки у США й очолила чарти багатьох країн Європи. Того ж року Scorpions дали концерти у [[Ленінград]]і, а [[1989]] року перебрались під опіку «Phonogram Records», чим завершили 12-річну співпрацю з продюсером Дітером Дірксом. Внаслідок цього черговий альбом «[[Crazy World]]» став платівкою, що продавалась найгірше. Однак написаний Клаусом Майне під впливом відвідин Росії сингл «[[Wind Of Change]]» очолив чарти багатьох країн світу і став першим записом, продаж якого перевищив мільйон примірників. Продюсер платівки Кейт Олсен змодифікував звучання групи таким чином, щоб не втратилась особлива тотожність, і старі фани оцінили це належним чином.
 
=== ''Face the Heat'', ''Pure Instinct'' і ''Eye II Eye'' (1993-1999) ===
=== Сучасний період ===
 
Слід альбом ''[[Face the Heat]]'' від 1993 року, який також стає золотий, і займає 24-е місце в ''Billboard'' 200<ref name="">{{cite web|url=http://www.allmusic.com/artist/scorpions-mn0000299471/awards|title=Billboard Albums|publisher=[[Allmusic]]|accessdate=15 листопада 2013|language=англ.}}</ref>. Це останній студійний альбом, в якому стиль гурту досі не був змінений, і наближається багато до цього, з кінця 1970-х і 1980-х років. Відгуки критиків про альбом досить негативні. Альбому не вдається досягти комерційного успіху їх попереднього альбому. Незважаючи на проблеми в США, гурт проводить концерти в таких країнах, як [[Мексика]], [[Аргентина]], [[Бразилія]], [[Чилі]] та [[Венесуела]]. Майкл Шенкер з'являється в частині турі в якості запрошеного музиканта.
У липні [[1990]] року гурт взяв участь у відомій берлінській версії «The Wall» Роджера Уотерса. У травні 1992 року Scorpions несподівано вирішив залишити Франсіз Бухольц, який також відповідав за фінанси формації. З'ясувалося, що музиканти не з своєї вини запізнювалися з виплатою податків і тому їх помешкання були піддані ревізії. Але групі вдалося пережити цей неприємний період і запросивши нового басиста [[Ральф Рікерманн|Ральфа Рікерманна]] (''[[Ральф Рікерманн|Ralph Rieckermann]]''), який до цього грав у [[Beyond The Blind]], записати після трирічної перерви черговий альбом [[Face The Heat|«Face The Heat»]]. Цей лонгплей, який продюсував Брюс Фейрбейрн, пропонував дещо важчу музику, хоча на ньому й були дві традиційно вдалі балади. Платівка здобула статус «золотої», а під час промоційного турне у складі Scorpions з'явився Міхаель Шеннер.
 
[[1995]] року на музичному ринку з'явився черговий концертний альбом «[[Live Bites]]», однак кількість проданих примірників не відповідала сподіванням музикантів. Проте Scorpions залишились оптимістами і наступного року з новим ударником [[Курт Кресс|Куртом Крессом]] (''[[Curt Cress]]'') записали альбом [[Pure Instinct|«Pure Instinct»]], після чого вирушили у концертне турне разом з [[Еліс Купер|Елісом Купером]], сподіваючись побачити переповнені стадіони. Але Курт відмовився брати участь у турне, аргументуючи це тим, що він вже не в тому віці щоб гастролювати. Так, гурт знову опинився без перкусиста. За 2 місяці до початку турне у підтримку «[[Pure Instinct]]», Рудольфу зателефонував екс-Скорпіон Герман Ребелл. Його розмова з Шенкером тривала недовго, але її результат був приголомшливий.
 
=== Нова хвиля ===