Оранта: відмінності між версіями

'''Ора́нта''' (від {{lang-la|orans}} — «той, що молиться») — один із основних типів зображення [[Богородиця|Божої Матері]]. Оранта зображувалася з піднятими вгору руками — жест [[адорація|адорації]] ([[молитва|молитви]]). Це один із найдавніших жестів, що звернений до [[Бог]]а, і означав благання, прохання. ▼

Значення цього специфічного знаку Оранти можна пояснити, звернувшись до [[Біблія|Біблії]]. Під час битви іудеїв з амалекитянами Мойсей молився за свій народ, піднявши обидві руки до неба. До того часу, поки він утримував руки у такому положенні, іудеї перемагали. Коли ж руки опускалися, вороги починали брати гору. ▼

Чудовий мозаїчний образ Богоматері Оранти 11 ст. можна і сьогодні побачити у соборі [[Київський Софійський собор|Київської Софії]]. Вона зображена у надалтарній частині на загальному мозаїчному фоні. Стоїть на чотирикутному золотому камені з піднятими руками. Майже десять століть це зображення Богородиці залишалося непошкодженим. Очевидно, тому і називалася вона «непорушною стіною». Поза, жест рук Оранти були дуже популярними у народному мистецтві аж до 20 ст. На жіночих весільних вінцях завжди було зображення Богородиці з піднятими вгору руками.▼