Комплементарність (молекулярна біологія): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Вилучення 1 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:Q13542624
Рядок 1:
 
{{не плутати|Компліментарність}}
{{Otheruses|Комплементарність}}
'''Комплементарність''' — чітка відповідність нуклеотидів між молекулами ДНК.
:''Ця стаття обговорює загальний принцип комплементарності. Див. також статтю [[Комплементарна ДНК]].''
[[Зображення:DNA As Structure Formula (German).PNG|thumb|300 px|Утворення водневих зв'язків в комплементарних парах A-T і G-C в [[ДНК]]]]
'''Комплементарність''' (у [[молекулярна біологія|молекулярній біології]] і [[генетика|генетиці]]) — взаємна відповідність молекул [[біополімери|біополімерів]] або їх фрагментів, що забезпечує утворення зв'язків між просторово взаємодоповнюючими (комплементарними) фрагментами молекул або їх структурних фрагментів унаслідок [[Супрамолекулярна хімія|супрамолекулярних взаємодій]] (утворення [[Водневий зв'язок|водневих зв'язків]], [[гідрофобні взаємодії|гідрофобних взаємодій]], [[Електростатика|електростатичних взаємодій]] заряджених функціональних груп тощо).
 
Рядок 10 ⟶ 6:
Разом з тим, слід зазначити, що механізм [[каталіз|каталітичної]] активності [[фермент]]ів визначається комплементарністю [[фермент]]у і [[Перехідний стан|перехідного стану]] або [[інтермедіат|проміжного продукту]] каталізуємої реакції — і в цьому випадку може відбуватися оборотне утворення [[хімічний зв'язок|хімічного зв'язку]].
 
Я ТЕБЕ ВДУЮ
== Комплементарність нуклеїнових кислот ==
[[Зображення:Complementarity (DNA).png|thumb|300 px|Комплементарність первинної [[нуклеотид]]ної структури при утворенні вторинної структури [[Нуклеїнова кислота|нуклеїнових кислот]].<br />Ліворуч&nbsp;— пари комплементарних нуклеотидів (водневі зв'язки позначені рисками), праворуч&nbsp;— два зв'язані комплементарні фрагменти [[ДНК]], створюючих вторинну структуру; орієнтація комплементарних ланцюжків ДНК (напрями 5-3 дезоксирібозофосфатних ланцюжків) протилежні.]]
У разі [[Нуклеїнова кислота|нуклеїнових кислот]]&nbsp;— як оліго- так і полінуклеотидів&nbsp;— [[азотисті основи]] [[нуклеотид]]ів здатні унаслідок утворення водневих зв'язків формувати парні комплекси [[аденін]]—[[тімін]] (або [[урацил]] в [[РНК]]) і [[гуанін]]—[[цитозин]] при взаємодії ланцюжків нуклеїнових кислот (тобто А-Т і Г-Ц або A-T і G-C). Така взаємодія грає ключову роль у ряді фундаментальних процесів зберігання і передачі генетичній інформації: [[Реплікація (біологія)|реплікації ДНК]], що забезпечує передачу генетичній інформації при [[поділ клітини|клітинному поділі]], [[Транскрипція (біологія)|транскрипції]] ДНК в РНК при [[біосинтез білків|синтезі білків]], кодуванні ДНК [[ген]]ів, зберіганні генетичної інформації в дволанцюжковій ДНК і процесах [[Репарація ДНК|репарації]] (ремонту) ДНК при її пошкодженні.{{-}}
 
== Ферментативний каталіз ==
Комплементарне зв'язування багатьох [[фермент]]ів і субстрату є ключовим фактором в механізмі ферментатівної активності і, на відмінність від описаних вище ситуацій з утворенням хімічно незв'язаних комплексів, може приводити до ініціації хімічної реакції&nbsp;— у разі зв'язку фермента з субстратом комплементарність відносно невисока, проте при високій комплементарності до [[Перехідний стан|перехідного реакційного стану]] субстрату відбувається стабілізація цього стану, що приводить до ефекту каталітичної активності ферментів: така стабілізація перехідного стану еквівалентна зниженню [[Енергія активації|енергії активації]] і, відповідно, різкому збільшенню швидкості реакції.
 
 
 
{{mol_bio-stub}}
 
[[Категорія:Молекулярна біологія]]