Письмовий стіл: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
вікіфікація
Lorry (обговорення | внесок)
вікіфікація
Рядок 1:
 
{{в роботі}}
 
[[Файл:Johann Ender - Woman at her Writing Desk - WGA07512.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Йоган Ендер]]. «Пані за письмовим столом», [[1820]] р.]]
Рядок 11:
 
Антикласичне за суттю мистецтво [[рококо]] відмовилось від прямих ліній і надало престижності і вартості дивацькому, чудернацькому поєднанню хвилястих ліній, дрібних орнаментів, мушлей, квітів, рослиннних візерунків. Серед майстрів рококо Франції - [[Жермен Бофран]] ( 1667 - 1754 ), [[Франсуа Буше]] ( 1703 - 1770), [[Антуан Ватто]] ( 1684 - 1721 ). Меблі рококо, як і живопис, наче ілюстрація до головного слова доби - [[каприз]], примха. Вони надзвичайно легкі, невеличкі, хвилясті, перенасичені орнаментами, але зручні. Вони перебували в ансамблі з рококовими виробами з [[порцеляна|порцеляни]], срібла, перламутра,[[бурштин|бурштину]], золоченого дерева і навіть [[пап'є-маше]].
 
Прямі лінії і функціональність без зайвих оздоб в кабінетні меблі повернули [[класицизм]] і [[ампір]].
 
== Стилістика ==
 
Письмовий стіл перебирає на себе і панівний стиль доби. Відомі письмові столи доби [[бароко]], [[рококо]], [[класицизм]]у, [[Сецесія|сецесії]]. В 18-му толіттістолітті надзвичайненадзвичайно значенняпоширилось посілоприватне листування. Це сприяло замовам на зручні і легкі письмові столи для різних верств населення, позбавлених важких чи надто коштовних ( золочених ) барокових оздоб.
 
 
Рядок 21 ⟶ 23:
[[Файл:Проект бібліотеки.jpg|міні|праворуч|300пкс|[[Даніель Маро]]. «Проект бібліотеки з письмовим столом та конторкою», гравюра до [[1708]] року<ref>Эрмитаж, каталог выставки «Орнаментальная гравюра 17 в.», Ленинград, «Искусство», 1986,с. 52-53</ref>.]]
 
Розповсюдження письмових столів спонукалоі кабінетної роботи обумовило появу конторок, невеличкого меблевого додатку до з похиленою поверхнею і, дещо зручнішою для листування, для створення рукописів[[рукопис]]ів. Використання кабінетних конторок зафіксоване вже в проектах-гравюрах [[Даніеля Маро]] [[1708]] року.
 
Власну кабінетну конторку ( окрім письмового столу ) мав поет [[Пушкін Олександр Сергійович|Олександр Пушкін]]. Зручна конторка Пушкіна дозволяла працювати навіть напівлежачі на [[диван]]і. Конторка мала декілька відділень[[Шухляда|шухлядок]] і відділень та пристосувань для [[каламар]]я та гусячих пер, а також висувну стулку. Конторка дозволяла працювати вечорами з [[Масляна лампа|масляною лампою]]<ref>Попова Н.И. «Музей-квартира А.С. Пушкина»,Л., Лениздат, 1979. с. 7</ref>.
 
== Меморіальні столи відомих письменників і музеї ==
 
Дев'ятнадцяте століття було століттям великої [[Література|літератури]] і великих письменників. Створювались [[роман]]и, [[оповідання]], мемуари, [[щоденник]]и, низка письмеників працювала в дрібних формах і жанрах ( [[байка]], [[епіграма]] тощо ).
 
Смерть відомого [[поет]]а чи [[письменник]]а стає державною подією, на яку реагують політики, секретні служби, пересічні сучасники. Письмовий стіл померлого згодом набув статусу меморіальної речі. В новостворені літературні музеї розшукують і передають письмові столи Бальзака, Пушкіна, Івана Тургенєва, Антона Чехова.
 
== Джерела ==
Рядок 45 ⟶ 50:
* [[Каламар]]
* [[Рукопис]]
* [[Пушкінський Дім]] (літературний музей)
 
[[Категорія:Меблі]]