Месіанство

Месіанство (від давньоєвр. “машіах” – помазаник). Вчення про надзвичайну роль окремих лідерів, організацій, спільнот у певні переломні моменти історії держав, покликані кардинально змінити, навіть врятувати державу, націю перед загальною кризою. Месіанство пов’язане з особою певного харизматичного лідера, який перетворюється у вождя, пророка, а також з виникненням певної організації, яка складається з вірних, відданих лідеру прибічників, котрі впорядковують широкий рух на його підтримку, формують із нього об’єднання, що переростає у месіонерську партію. Організація спільно з вождем трансформують знання про програму діяльності у віру в особистість вождя, святість його справи, наступає момент сакралізації його особи. Феномен месіанства пов’язаний з існуванням закритих, одномірних суспільств.

Література

• Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
• Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
• Обушний М. І., Примуш М.В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.