Меркантелізм

Меркантелізм (від фр. mercantilisme – торговий, комерційний). Ідеї та позиції, що впродовж XVII і більшої частини XVIII ст. розвивалися в економічній думці Європи.

  Термін “меркантелізм” і “меркантильна система” вперше вжив французький фізіократ Мірабо в 1763 р., а згодом їх ввів у широкий обіг Сміт у праці “Дослідження про природу і причини багатства народів”(1776). Найбільш повно цю доктрину виклав у своєму творі “Збагачення Англії за допомогою міжнародної торгівлі”(1664) Мун. Він писав: “Усталеними засобами підвищення нашого добробуту і збагачення є торгівля з іноземцями, у якій завжди маємо дотримуватися правила: щорічно продавати чужинцям товару на більшу суму, ніж купувати їхнього”. За Шмоллером, меркантилізм – це передусім система державотворення, за якої уряд намагається усунути внутрішні перешкоди для торгівлі й покращити становище нації у світовій економіці. Меркантилізм захищав Кейнс у своїй “Загальній теорії…”(1936).   

Література

• Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
• Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
• Обушний М. І., Примуш М.В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.