Вікіпедія

Національна спілка краєзнавців України: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Andreev777 (обговорення | внесок)
3851 редагування
Немає опису редагування
Рядок 21:
Ідея створення інституції, яка б займалася проблемами регіональної історії, виникла у 20-40-х рр. XIX ст.
 
1843 року ув Києві було створено Тимчасову комісію для розгляду давніх актів, котру зазвичай називали Археографічною. У її роботі, поряднарівні ізз видатними науковцями М. Костомаровим, О. Лазаревським, О. Левицьким, М. Максимовичем, В. Іконниковим, брав активну участь і Тарас Шевченко.
 
Величезне значенняВажливою для становлення українського краєзнавства малабула плідна діяльність «Товариства Нестора-Літописця» при Київському університеті Святого Володимира, Одеського наукового товариства історії та старожитностей, Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові, Наукового історико-філологічного товариства при Харківському університеті, Подільського церковного історико-археологічного товариства, Товариства дослідників Волині у Житомирі та багатьох інших регіональних об′єднань поціновувачів рідного краю. Розвитку краєзнавства сприяло й проведення Археологічних п'ятнадцяти з'їздів, шість з яких відбулися в Україні.
 
У роки національно-визвольних змагань українського народу, в умовах Першої світової та громадянської воєн виникали і активно функціонували численні краєзнавчі організації, опираючисьспираючись на підтримку Центральної Ради, гетьманського уряду, Директорії.
 
1917 року ув Києві розпочав діяльність Центральний комітет охорони пам'яток старовини і мистецтва під головуванням Михайла Грушевського. Того ж року з ініціативи художника Сергія Васильківського у Харкові було заснованезасновано товариство «Музей Слобожанщини». СередЗа вагомихдоби справ,Української започаткованихреволюції узапочатковано періодчимало Українськоїважливих революціїсправ, здійснювалися заходи щодозокрема впорядкуванняупорядкування могили Тараса Шевченка у Каневі, створення Національної галереї, Всеукраїнського «Шевченківського» або «Пам'яткового» музею. У надзвичайно складних умовах українська інтелігенція зуміла не лише зберегти, а й реально примножити краєзнавчі традиції, зробити їх вагомим чинником ствердженняутвердження національної ідеї.
 
Провідну роль у розвитку й організації краєзнавчої роботи взяла на себе Всеукраїнська Академія наук. В першому її Статуті, затвердженому гетьманом П. Скоропадським 1918 року, йшлося, що Академія у Києві «ставить собі на меті, окрім загальних наукових завдань, виучувати сучасне і минуле Вкраїни, української землі та народу».
 
На початку 20-х рр. плідно працювала низка академічних комісій краєзнавчого профілю: Археологічнаархеологічна, Фольклорнофольклорно-етнографічна, для складання історико-географічного словника, археологічної карти України, з дослідження Софійського собору та ін. Упродовж 1922-23 рр. при ВУАН було створено Київську, Харківську йта Одеську комісії краєзнавства. Одночасно виникалиформувалися громадські окружні краєзнавчі товариства: 1920 року — Ізюмське тай Роменське, 1922 — Волинське тай Житомирське, 1923 — Коростенське, Лубенське, Одеське, 1924 — Чернігівське, 1925 — Дніпропетровське, Луганське та Мелітопольське. Діяли і сільські товариства, як приміром, як у Вільшанці на Харківщині, що налічувалиналічувало 60 членів, згрупованих у етнографічній, геологічній, соціально-економічній, культурно-просвітницькій секціях. Дедалі гостро поставало питання про організаційне об′єднання всього науково-творчого потенціалу дослідників і літописців рідного краю усіх регіонів України, адже гострунагальну потребу в єдиному координуючомукоординаційному органі відчували не тільки дослідники з наукових інституцій, а й подвижники місцевих краєзнавчих формувань.
 
=== Український комітет краєзнавства ===
У листопаді 1923 року професор Харківського інституту народної освіти Дмитро Зеленін висунув ідею проведення Всеукраїнського зібрання краєзнавців. ВонаЇї була підтриманапідтримали й іншимиінші місцевимимісцеві осередкамиосередки. На основі пропозицій, що надходили від учасників регіональних з′їздів, нарад, конференцій, краєзнавчих організацій, відомихвід громадськихзнаних вчених і науковихгромадських діячів, Укрголовнаука Народного комісаріату освіти УСРР розробила «Положення про всеукраїнську нараду по краєзнавству» й утворила Організаційне бюро для її скликання.
 
26 травня 1925 року в приміщенні [[Харківська державна зооветеринарна академія|Харківського ветеринарного інституту]] зібралося 75 представників 22 регіональних краєзнавчих осередків, студентства, господарських, планових, громадських організацій та установ. Серед окреслених ними завдань були також «природничі досліди, вивчення продуктивних сил країни, опора на сільську інтелігенцію, техперсонал у містах, студентів, поширення краєзнавства на широкі кола населення».
 
31 травня 1925 року було утворено Український комітет краєзнавства (далі УКК), як постійнопостійний діючийдіяльний орган.
 
На початку 301930-х років в Україні було понад 30 тис. активних краєзнавців. УКК на своєму засіданні 8 січня 1927 року УКК на своєму засіданні розглянув питання про випуск журналу «[[Краєзнавство (журнал)|Краєзнавство]]».
 
На превеликий жаль, в умовах активного формування тоталітарної системи численні краєзнавчі осередки булибуло розгромленірозгромлено, випуск журналу й інших краєзнавчих видань припинено, зруйновано величезну кількістьбезліч унікальних пам'яток історії та культури, знищено музейні експозиції, а найактивніші діячі краєзнавства стали жертвами політичнихполітичного репресійтерору. ФактичноНа ділі було репресовано увесьвесь український краєзнавчий рух.
 
=== Відродження ===
У повоєнні роки почали знову створюватися місцеві краєзнавчі осередки. ВажливеБагато значенняважило для відродження українського краєзнавчого руху, його наукових, громадських іта шкільних форм, мало залучення понад 100 тисячтис. літописців-дослідників рідного краю до роботи над випуском «[[Історія міст і сіл Української РСР|Історії міст і сіл Української РСР]]» у 26 томах. Загальний обсяг цієї титанічної праці, яка започаткувала новий напрям у вітчизняній історіографії та досі не має аналогів у світі, становив 2360 авторських аркушів, у томах вміщено 1340 статей з історіями обласних і районних центрів та інших значних населених пунктів, 8619 статей про всі селища міського типу та центри сільрад, вміщено 9 тисяч ілюстрацій.
 
Іншим важливим напрямом відродження краєзнавства в усіх областях став громадський рух за увічнення в усіх областяхпам'яті найбільш звитяжних подій, пов'язаних з історією українського козацтва, створення Національного заповідника «Хортиця», Музею народної архітектури та побуту України у селі ПироговіПирогів поблизу Києва, Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» у Київській області тіта ін.
 
У розвитку краєзнавства, його наукових основ великебагато значення маловажило створення 1979 року у структурі академічного Інституту історії України відділу історичного краєзнавства, на який серед інших завдань покладалася підготовка «Зводу пам'яток історії та культури».
 
=== Всеукраїнська спілка краєзнавців ===
На хвилі демократичних перетворень, національного піднесення суспільства 27 березня 1990 року ув Києві відбувся Перший Всеукраїнський краєзнавчий з'їзд, який мав статус установчого для Всеукраїнської спілки краєзнавців (далі ВСК) — повноправної спадкоємиці традицій, впроваджених свого часу Українським комітетом краєзнавства. Відповідно до затвердженого з'їздом Статуту, основним завданням діяльності ВСК було виховання у громадян почуття національної самосвідомості, глибокої поваги до історії, культури, мови, традицій українського народу, а також інших народів, пов'язаних з ним своєю долею, шанобливе ставлення до скарбів рідної природи та культури.
 
Спілка здійснила цілу низку масштабних заходів, передусім проведено три з′їзди, 12 Всеукраїнських та понад 400 регіональних наукових краєзнавчих конференцій.
 
За безпосередньої участі активістів Спілки реалізовувався Указ Президента України «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні» від 23.01.2001 року № 35/2001, а також була розроблена та виконувалася Державна програма розвитку краєзнавства на період до 2010 року, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2002 р. № 789, започаткованізапочатковано власні довгострокові краєзнавчі програми.
 
ЧленамЧлени спілки належитьберуть головнаактивну участь у краєзнавчих, етнографічних та фольклорних експедиціях, підтримкапідтримують дієвихдієві зв'язківязки з усіма бібліотечними установами держави, наданнянадають методичноїметодичну допомогидопомогу колекціонерам-аматорам та досвідченим збирачам української старовини.
 
ВСК 1993 року ВСК поновила випуск репресованого журналу «[[Краєзнавство (журнал)|Краєзнавство]]». УНа пошанування пам'ять прояті своїх славетних попередників, які стали— жертвамижертв тоталітарного режиму, — почали видаватися документальні збірники «Репресоване краєзнавство». Власні друковані видання мають тепер 17 місцевих осередків Спілки. В усіх областях постійно виходять у світвидаються краєзнавчі монографії, путівники, буклети, довідники.
 
ПротягомВпродовж останніх 15 років краєзнавці України брали найактивнішу участь у підготовці масштабного загальнонаціонального видання — науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» — про трагічні роки сталінськихбільшовицького репресійтерору. ВУ рамкахмежках Державної програми «Реабілітовані історією» (Постанова КМУКабінету Міністрів України від 11.09.1992 р. № 530) видано 44 книги обсягом 50-60 друкованих аркушів кожна у 23 областях,. У вцих якихтомах названовміщено сотні тисяч прізвищ громадян України, котріщо стали жертвами політичних репресій радянського тоталітарного режиму, вперше опублікованіопубліковано унікальні архівні документи, нариси, статті. Зусиллями краєзнавців таі вчених-істориків робота над загальнодержавним виданням продовжуєтьсянаближається і протягом найближчого часу будедо завершеназавершення. ВЗагалом цілому жже, за попередніми розрахунками, це загальнонаціональнезазначене видання складатимутьналічуватиме більшепонад 100 книг.
 
Члени Спілки ведутьвиконують і значну пам'яткоохоронну роботу, розробляють туристично-екскурсійні маршрути, беруть участь у створенні нових іта поповненні експозицій існуючихсучасних музейних закладів, розвивають шкільне краєзнавство, готують краєзнавчівідповідні підручники для шкіл та вузів, допомагають вітчизняномурозвивати вітчизняний туризмутуризм в усіх його формах. ЗаВпродовж останніостанніх рокироків діяльності Всеукраїнської спілки краєзнавців її членамичлени видановидали більшепонад 600 науково-дослідницьких, публіцистичних та краєзнавчих книгкнижок з історії та культури рідного краю.
 
=== Національна спілка краєзнавців України ===
[[16 жовтня]] [[2008]] року [[Кабінет Міністрів України]] видав постанову, в якій зазначено: «Враховуючи видатні заслуги у забезпеченні розвитку української національної культури, надати статус національної Всеукраїнській спілці краєзнавців і надалі іменувати її&nbsp;— Національна спілка краєзнавців України»<ref>[http://news.yurist-online.com/laws/290/ Постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 року «Про надання Всеукраїнській спілці краєзнавців статусу національної»]</ref>.
 
Серед найбільш пріоритетних завдань Спілки на найближчий час є- активне сприяння тай допомога ПрезидентуПрезидентові, Урядууряду України, органам державної влади всіх рівнів, науковим установам, закладам культури та освіти, громадським організаціям у питаннях відродження тай захисту історичної, духовної та культурної спадщини українського народу, формуванні патріотичних настроїв у суспільстві.
 
== Члени спілки ==
: ''Див. також: [[:Категорія:Члени Національної спілки краєзнавців України]]''
 
Станом на червень 2010 року членами спілки були 2 000 фахівців, з яких п'ять академіків, шість членів-кореспондентів НАН України, 79 докторів, 152 кандидати наук і, сім Героїв України. Ця «верхівка» тримається на фундаменті краєзнавців сіл і містаміст, а це понад 30 000 фахівців<ref>[http://www.day.kiev.ua/297657 30 тисяч ентузіастів. Національна спілка краєзнавців святкує 85-річчя] Газета «День», №&nbsp;94, 3 червня 2010</ref>.
 
== Діяльність ==
СьогодніНині стоїтьвиспіла питанняпотреба про перевиданняперевидати «[[Історія міст і сіл Української РСР|ІсторіїІсторію міст і сіл Української РСР]]» у новій редакції (іззі змінами та доповненнями). Роботу з підготовкиПідготовку видання до друку покладено на Національну спілку краєзнавців України.
 
Спілка щорічно визначає лауреата краєзнавчої [[Премія імені Дмитра Яворницького|премії імені Дмитра Яворницького]].
Рядок 88:
'''Президія правління:'''
 
* [[Реєнт Олександр Петрович]]&nbsp;— доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України. ПротягомУпродовж багатьох років&nbsp;— перший заступник голови, 23 січня 2012 року обраний головою НСКУ.
* [[Андрусишин Богдан Іванович]]&nbsp;— проректор [[Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова|Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова]], доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений діяч науки і техніки України, заступник голови НСКУ.
* [[Клепак Григорій Олексійович]]&nbsp;— Заслуженийзаслужений працівник культури України, заступник голови НСКУ.
* [[Маньковська Руслана Вікторівна]]&nbsp;— старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, заступник голови НСКУ.
* [[Дмитрук Володимир Іванович]]&nbsp;— старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, відповідальний секретар НСКУ.
* [[Гончаров Олександр Петрович]]&nbsp;— голова правління Київської міської організації НСКУ, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук.
* [[Добров Петро Васильович]]&nbsp;— декан історичного факультету Донецького національного університету, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник освіти України.
* [[Завальнюк Олександр Михайлович]]&nbsp;— ректор Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник освіти України.
* [[Зінченко Віктор Анатолійович]]&nbsp;— директор туристичної фірми «Супутник», кандидат історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник культури України.
* [[Косило Михайло Юрійович]]&nbsp;— голова правління Івано-Франківської обласної організації НСКУ, директор Івано-Франківського державного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Заслуженийзаслужений працівник освіти України.
* [[Коцур Віктор Петрович]]&nbsp;— ректор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, академік НАПН України, доктор історичних наук.
* [[Кочергін Ігор Олександрович]]&nbsp;— голова правління Дніпропетровської обласної організації НСКУ, докторант Національного гірничого університету, кандидат історичних наук.
* [[Кривошея Володимир Володимирович]]&nbsp;— перший заступник директора Українського інституту національної пам'яті, доктор історичних наук.
* [[Куделко Сергій Михайлович]]&nbsp;— керівник Центру краєзнавства Харківського національного університету ім. В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна, кандидат історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник культури України.
* [[Мельниченко Василь Миколайович]]&nbsp;— голова правління Черкаської обласної організації НСКУ, директор Науково-навчального інституту історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидат історичних наук.
* [[Омельченко Дмитро Григорович]]&nbsp;— заступник директора Українського державного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
* [[Рафальський Олег Олексійович]]&nbsp;— заступник Глави Адміністрації Президента України, член-кореспондент НАПН України, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений діяч науки і техніки України.
* [[Рубльов Олександр Сергійович]]&nbsp;— учений секретар Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник культури України.
* [[Савченко Григорій Петрович]]&nbsp;— голова правління Київської обласної організації НСКУ, професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук.
* [[Смолій Валерій Андрійович]]&nbsp;— директор Інституту історії України НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений діяч науки і техніки України.
* [[Тронько Лариса Петрівна]]&nbsp;— голова правління Фундації Героя України, академіка Петра Тронька, вчений секретар НВК «Київський інститут автоматики», кандидат технічних наук.
 
Рядок 115:
* [[Бабенко Олег Олександрович]]&nbsp;— голова правління Кіровоградської обласної організації НСКУ.
* [[Бажан Олег Григорович]]&nbsp;— старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
* [[Баженов Лев Васильович]]&nbsp;— голова правління Хмельницької обласної організації НСКУ, директор Центру дослідження історії Поділля при Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник освіти України.
* [[Бондаренко Геннадій Васильович]]&nbsp;— голова правління Волинської обласної організації НСКУ, професор Волинського національного університету ім. Лесі Українки, кандидат історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник освіти України.
* [[Боряк Геннадій Володимирович]]&nbsp;— заступник директора Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений діяч науки і техніки України.
* [[Букет Євген Васильович]]&nbsp;— заступник головного редактора газети «Слово Просвіти», голова правління ГО «[[Вікімедіа Україна]]».
* [[Булаєвська Наталія Іванівна]]&nbsp;— заступник голови Київської обласної ради УТОПІК, Заслуженийзаслужений працівник культури України.
* [[Великочий Володимир Степанович]]&nbsp;— директор Інституту туризму Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, доктор історичних наук.
* [[Вербиленко Галина Анатоліївна]]&nbsp;— молодший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
* [[Вербовий Олексій Вікторович]]&nbsp;— доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук.
* [[Вєтров Ігор Георгійович]]&nbsp;— професор Київського національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, кандидат історичних наук.
* [[Войналович Віктор Анатолійович]]&nbsp;— провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.&nbsp;Ф.&nbsp;Кураса НАН України, доктор політичних наук, Заслуженийзаслужений працівник освіти України.
* [[Гальчак Сергій Дмитрович]]&nbsp;— голова правління Вінницької обласної організації НСКУ, доцент Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник культури України.
* [[Грузська Лариса Петрівна]]&nbsp;— голова правління Житомирської обласної організації НСКУ, директор Житомирського обласного краєзнавчого музею.
* [[Гуржій Олександр Іванович]]&nbsp;— головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений діяч науки і техніки України.
* [[Даниленко Віктор Михайлович]]&nbsp;— завідувач відділу Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений діяч науки і техніки України.
* [[Денисенко Галина Григорівна]]&nbsp;— старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
* [[Добржанський Олександр Володимирович]]&nbsp;— декан факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, доктор історичних наук.
* [[Іршенко Валентина Михайлівна]]&nbsp;— виконавчий директор Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, Заслуженийзаслужений працівник культури України.
* [[Іщенко Михайло Єфремович]]&nbsp;— Заслуженийзаслужений працівник культури України, м. Канів Черкаської обл.
* [[Коваленко Олександр Борисович]]&nbsp;— голова правління Чернігівської обласної організації НСКУ, директор Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.&nbsp;М.&nbsp;Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, кандидат історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник освіти України.
* [[Колесник Віктор Федорович]]&nbsp;— декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник освіти України.
* [[Коляда Ігор Анатолійович]]&nbsp;— професор Київського національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, доктор історичних наук.
* [[Коноваленко Ольга Степанівна]]&nbsp;— головний редактор газети «Освіта».
* [[Корнієнко Олег Миколайович]]&nbsp;— голова правління Сумської обласної організації НСКУ, керівник редакційно-видавничої групи поз підготовціпідготовки ій виданнювидання книг Головного управління зв'язків з громадськістю Сумської облдержадміністрації.
* [[Кот Сергій Іванович]]&nbsp;— старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник культури України.
* [[Курило Віталій Семенович]]&nbsp;— голова правління Луганської обласної організації НСКУ, народний депутат України, президент Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, Заслуженийзаслужений працівник освіти України.
* [[Кушнір В'ячеслав Григорович]]&nbsp;— голова правління Одеської обласної організації НСКУ, декан історичного факультету Одеського національного університету імені І.&nbsp;І.&nbsp;Мечникова, кандидат історичних наук.
* [[Лисенко Олександр Євгенович]]&nbsp;— завідувач відділу Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук.
* [[Литвин Микола Романович]]&nbsp;— голова правління Львівської обласної організації НСКУ, в. о. директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений діяч науки і техніки України.
* [[Москалюк Микола Миколайович]]&nbsp;— професор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, доктор історичних наук.
* [[Неліна Тетяна Вікторівна]]&nbsp;— директор Фастівського державного краєзнавчого музею.
* [[Непомнящий Андрій Анатолійович]]&nbsp;— голова правління Кримської республіканської організації НСКУ, професор кафедри історії України Таврійського національного університету ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського, доктор історичних наук.
* [[Нестуля Олексій Олексійович]]&nbsp;— голова правління Полтавської обласної організації НСКУ, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник освіти України.
* [[Олійник Борис Ілліч]]&nbsp;— голова правління Українського фонду культури, академік НАН України, Герой України.
* [[Пащук Іван Григорович]]&nbsp;— голова Рівненського обласного краєзнавчого товариства, начальник науково-редакційного відділу Рівненського факультету Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
* [[Подкур Роман Юрійович]]&nbsp;— старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
* [[Прокопчук Віктор Степанович]]&nbsp;— директор Наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, доктор історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник освіти України.
* [[Романько Валерій Іванович]]&nbsp;— голова правління Донецької обласної організації НСКУ, доцент Слов'янського державного педагогічного університету, кандидат педагогічних наук.
* [[Савчук Віктор Олексійович]]&nbsp;— проректор Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, кандидат історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник культури України.
* [[Ситник Анатолій Андрійович]]&nbsp;— головний редактор Інформаційного бюлетеня «Старожитності. Що ми залишимо нащадкам?», Заслуженийзаслужений журналіст України.
* [[Сінкевич Євген Григорович]]&nbsp;— голова правління Херсонської обласної організації НСКУ, професор Чорноморського державного університету ім. Петра Могили, доктор історичних наук.
* [[Солдатенко Валерій Федорович]]&nbsp;— директор Українського інституту національної пам'яті, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук.
Рядок 163:
* [[Устименко Василь Євдокимович]]&nbsp;— заступник голови Ради товариства «Чернігівське земляцтво».
* [[Франко Роланд Тарасович]]&nbsp;— в. о. голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини імені О. Гончара, кандидат технічних наук.
* [[Ходаківський Микола Степанович]]&nbsp;— помічник ректора, доцент Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Заслуженийзаслужений працівник культури України.
* [[Шафаренко Анатолій Миколайович]]&nbsp;— депутат Київської обласної ради.
 
=== Ревізійна комісія <ref name="board"></ref>===
* [[Попович Сергій Іванович]]&nbsp;— протягом багатьох років заступник голови НСКУ, 23 січня 2012 року обраний головою ревізійної комісії НСКУ.
* [[Григор'єва Тетяна Федорівна]]&nbsp;— старший науковий співробітник відділу по розробці архівів ВУНК-ДПУ-НКВС-КДБ Головної редколегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», кандидат історичних наук, Заслуженийзаслужений працівник культури України.
* [[Катаргіна Тетяна Іванівна]]&nbsp;— старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
* [[Лазуренко Валентин Миколайович]]&nbsp;— помічник ректора Черкаського державного технологічного університету, кандидат історичних наук.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Національна_спілка_краєзнавців_України