Період шістнадцяти держав: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:SE Asia 400ad.jpg|міні|ghfворуч|250пкс|Період шістнадцяти держав]]
'''Період шістнадцяти держав''' (кит. традиц.: 十六国; піньїнь: Shí-Liùguó) — період китайської історії з 304 до 439 року. Розпочався з повалення династії [[Західна Цзінь]] у північному [[Китай|Китаї]], завершився встановленням сталого панування [[Династія Північна Вей|династії Північна Вей]], яка підкорила увесь північ країни, знищивши останні з цих царств. Інша назва періоду — [[Період шістнадцяти варварських держав|шістнадцять варварварськихварварських царств]].
 
== Історія ==
Рядок 7:
Ці держави були нестабільними всередині (політично та економічно), а також часто знищувалися іншими царствами. Водночас правителі цих «імперій» часто не могли отримати підтримку місцевого китайського населення. Здебільшого їх володарі приймали титули імператорів, інколи ванів — князів. Більшість з них разом із боротьбою проти своїх сусідів—"варварів" намагалися завоювати державу [[Східна Цзінь]]. Найбільших успіхів в цьому досягла держава [[Династія Рання Цінь|Рання Цінь]], проте остаточно не зуміла повністю розбити війська Цзінь.
 
В '''''релігійній''''' сфері цей період знаменується посиленням позицій буддизму, багато з володарів держав приймали цю віру, сприяли зведенюзведенню монастирів. При цьому встановлюються контакти з будистськимибуддистськими центрами Індії, Непалу, Яви, чому сприли численні буддистські мандрівники. Одним з найвідоміших був [[Фа Сянь]]. Проте періоди підтримки буддизму чергувалися із захопленням [[даосизм]]ом.
 
В '''''економічній''''' сфері постійній війни між цими державами призвели до збідніння більшої частини населення. Звичним явищем став голод, що призводило до повстань селян та переміщення населення.