Архітектура Візантійської імперії: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DenMoren (обговорення | внесок)
м →‎Історія вивчення: дрібні виправлення
DenMoren (обговорення | внесок)
Рядок 75:
</gallery>
 
Першим п'ятибанним храмом Візантії вважають [[Церква Дванадцяти апостолів|церкву Святих апостолів]] в Константинополі. Церква давно поруйнована, але свого часу вразила візантійців і відвідувачів столиці, що відбилося в спробах повторити її план і об'єми. Серед численихчисленних місцевих повторів - церква Сен Фрон в Перігьо на півдні [[Франція|Франції]] та [[Собор Святого Марка]] в [[Венеція|Венеції]]. Венеціанців настільки полонив красою храм Святих апостолів, що будувати головний храм Венеції в 11 столітті запросили візантійських [[архітектор]]ів.
 
В другій половині 9 століття візантійський престол у кривавих сутичках здобув Василій І (867—886), засновник Македонської династії. Його прихід на трон був результатом убивства імператора Михайла ІІІ. Василій І Македонянин ініціював значне [[палац]]ове та [[храм]]ове будівництво. Серед низки започаткованих ним споруд сучасникам запам'яталась так звана Нова церква, прикрашена коштовними [[мозаїка]]ми та кольоровим [[мармур]]ом. Її схвальний образ зафіксував патріахпатріарх Фотій. План церкви нагадував храм Святих апостолів, мав п'ять бань. Споруда була центричною, рамена його хреста були однакові за довжиною. Церква була вщент поруйнована в роки Латинської імперії<ref>Лихачева В. «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство», 1986. с. 100</ref>.
 
Значно менше пощастило світським спорудам столиці. Найзначущими серед них були імператорські палаци, розташовані між морським узбережжям, іпподромоміподромом та храмом Святої Софії. Колись вони обіймали площу в 600 000 кв.м. Тут були як житлові приміщення для імператора та його родини і дітей, так і приміщення для варти і казарми, численічисленні зали для візитерів та аудієнцій, [[Кухня|кухні]], надвірні [[Церква|церкви]] і [[Каплиця|каплиці]], внутрішні дворики і [[сад]]и. Споруд було декілька і їх розмежовували навіть окремі вулиці. В комплексі споруд виділяли склади і майстерні, особливо для імператорських [[Ткацтво|ткачів]] і [[Ремесло|ремісників]]. Бурхливі політичні події, запекла боротьба за владу і психопати-володарі сприяли постійним перебудовам комплексу. Розкопки на теріторіїтериторії колишніх [[палац]]ів проведені лише в [[1930]]-х рр., де знайшли лише архітектурні уламки та [[Мозаїка|мозаїки]] підлог, особливо мозаїки так званого Хризотриклініума. Про декор деяких приміщень і колишні мозаїки (на Халкських воротах, парадному порталу імператорського палацу) відомо лише зі стародавніх описів.
 
== Головний храм імперії ==
Рядок 95:
На будівництві працювало до 10 000 осіб щоденно. Використали кращі будівельні матеріали ( [[мармур]], готові колони з [[Рим]]у та [[Ефес]]у, золото, срібло, коштовне каміння тощо). Будівництво тривало три роки і коштувало державі три річні бюджети. Храм вибудували неподалік від імператорських палаців на найвищому зі столичних схилів, аби його було видно з усіх кінців тодішньої столиці.
 
Висота Софійського собору — 55 метрів, діаметр бані — 31 метр, довжина храму досягала 77 метрів. Декілька століть цей храм був найбільшим в християнсьомухристиянському світі. ( [[Собор Святого Марка]] в Венеції мав довжину 76, 5 метра разом із вівтарною частиною. Довжину Софійського собору перебільшать готичні собори Франції ).
 
== Візантійська архітектура доби іконоборства ==