Центральна міська бібліотека імені В. Г. Короленка (Маріуполь): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
вікіфікація
Lorry (обговорення | внесок)
Рядок 32:
[[Файл:Mariupol 2007 (92).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Колишня Олександрівська чоловіча гімназія, нині Індустріальний коледж, фото [[2007]] р.]]
 
Громадянська війна та зміна влади ніяк не відбились на покращенні стану бібліотеки. [[1923]] ркуроку до її назви додали «імені В.Г. Короленка ». Лише в 1930-і роки бібліотеку переводять в нове і знову пристосоване приміщення на вул. Першотравневій, буд. 56 ( нині повернуто історичну назву вул. Георгіївська ). Радянська влада провела масову кампанію з ліквідації [[Неписьменність|неписьменності]], але обмежила доступ до багатьох іноземних видань і надто посилили [[Цензура|цензурні]] обмеження та ідеологічну обробку громадян радянської імперії. [[Цензура|цензурні]] обмеження стосувались навіть класиків російської літератури на кшталт [[Максим Горький|Максима Горького]] та [[Толстой Лев Миколайович|Лева Толстого]]. Так, остання стаття Л. Толстого «О соціалізмі» була надрукована лише один раз [[1936]] р. в академічному виданні і надзвичайно малим накладом. [[Полеміка|Полемічно-загострені]] і [[Філософія|філософські]] статті письменника взагалі не пропускала в друк радянська [[цензура]] майже сімдесят років <ref>ж «Огонёк», № 45, 1990</ref>
 
Велетенськими накладами друкують комуністичну [[Пропаганда|пропагандиську]] літературу, котра і надходить до радянських провінційних бібліотек. Саме цим можна пояснити збільшення бібліотечних фондів міської бібліотеки до 100 000.