Пітер Хіггс: відмінності між версіями

| ім'я = Пітер ГіґґзГіґґс

| місце народження = [[Ньюкасл]], [[Велика БританіяАнглія]]

| відомий через = [[механізм ГіггзаГіґґса]]

{{НобелівськаПремія}}'''Пітер ГіґґзГіґґс''' ({{lang-en|Peter Ware Higgs}}; {{н}} [[29 травня]] [[1929]], [[Ньюкасл-апон-Тайн]], [[Великобританія]]) — британський (шотландський) фізик-теоретик, член Королівського товариства [[Единбург]]а, член [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]], професор-[[емерит]] (''{{lang|la|emeritus}}'') [[Единбурзький університет|Единбурзького університету]].

Найбільш відомий пропозицією механізму [[Спонтанне порушення симетрії|спонтанного порушення електрослабкої симетрії]] ([[1960-ті|перша половина 1960-х років]]), що пояснює походження маси елементарних частинок, зокрема мас векторних W і Z-бозонів. [[Механізм ГіггзаГіґґса|Механізм, названий іменем Гіґґса]], передбачає існування нової частинки, [[Бозон Гіґґса|бозона, що також має його ім'я]]. Спільнота фізиків вважає механізм Гіґґса одним із основних компонентів [[Стандартна модель|Стандартної Моделі]].

ГіггзП.Гіґґс придумав механізм Гіггса під час гірської прогулянки в районі [[ЕдинбургЕдінбург]]а і, повернувшись до лабораторії, заявив, що у нього виникла «грандіозна ідея».

Робота ГіггзаГіґґса базувалася на праці теоретика японського походження з [[Чиказький університет|Чиказького університету]], лауреата Нобелівської премії [[Йоїчіро Намбу]]. Професор Намбу запропонував теорію відому як «[[Спонтанне порушення симетрії]]», засновану на тому, що відбувається в конденсованих середовищах в умовах [[Надпровідність|надпровідності]]. Але теорія передбачила безмасові частинки ([[теорема Голдстоуна]]), очевидно неправильне передбачення.

ГіггзГіґґс написав коротку статтю, в якій використав "лазівку" в теоремі Голдстоуна, і опублікував її в ''[[Physics Letters]]'' (європейський фізичний журнал, видаваний у [[ЦЕРН]]і) [[1964]] року <ref>''P.W.Higgs''. Physics Letters, 12 (132), 1964.</ref>.

Друга стаття описувала теоретичну модель ([[механізм ГіггзаГіґґса]]), але її відхилили (редактори ''Physics Letters'' визнали, що це "не має очевидного відношення до фізики" <ref name=Guardian>Sample, Ian. [http://www.guardian.co.uk/weekend/story/0,,2210858,00.html "The god of small things"], ''The Guardian'', November 17, 2007, weekend section.</ref>). Гіґґс дописав один абзац і надіслав статтю до ''Physical Review Letters'', іншого провідного журнала з фізики, який опублікував статтю того ж року <ref>''P.W.Higgs''. Phys. Rev. Lett., 13 (508), 1964.</ref>.

Інші фізики, Роберт Бру та [[Франсуа Англер|Франсуа Анґлер]] <ref>[http://prola.aps.org/abstract/PRL/v13/i9/p321_1 Broken Symmetry and the Mass of Gauge Vector Mesons]</ref> і Джеральд ГуральникҐуральник, Карл ГагенГаґен і Том Кіббл <ref>[http://prola.aps.org/abstract/PRL/v13/i20/p585_1 Global Conservation Laws and Massless Particles]</ref> дійшли того ж висновку незалежно один від одного приблизно водночас. Три статті, написані про відкриття бозона Гіґґсом, Ґуральником, Гаґеном, Кібблом, Бру та АнглеромАнґлером, журнал ''[[Physical Review Letters]]'' визнав етапними <ref>[http://prl.aps.org/50years/milestones#1964 50th Anniversary Milestone Papers // Physical Review Letters]</ref>.

За досягнення в галузі теоретичної фізики Пітер ГіггзГіґґс був нагороджений багатьма преміями та медалями. Зокрема, він лауреат [[Медаль Дірака (Інститут фізики)|медалі Дірака]], присуджуваної Інститутом фізики (Лондон), та премії [[1997]] року в галузі фізики частинок та фізики високих енергій, присуджуваної [[Європейське фізичне товариство|Європейським фізичним товариством]].

У жовтні [[2013]] доробок Пітера ГіггзаГіґґса та Франсуа АнглераАнґлера був відзначений [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівською премією з фізики]] <ref>[http://zbruc.eu/node/14040 ''Євген Ланюк.'' Нобелівську премію з фізики здобули теоретики бозону Гіґґза // Збруч, 12.10.2013]</ref>.

{{DEFAULTSORT:ГіггзГіґґс, Пітер}}